Поклонники Гиларі Клінтон настирливо обвинувачують Дональда Трампа за його уявні російські зв’язки, рівночасно утримуючи димову завісу навколо прибуткових російських стосунків Г. Клінтон.
У 2009 році Президент США Барак Обама оголосив створення Американсько-російської двобічної комісії, щоб визначити простір взаємодій для посилення стратегічної і міжнародної стабільности, економічного добробуту і розвиток зв’язків між росіянинами і американцями. Тодішній Державний секретар Г. Клінтон наполегливо вербувала американських технологічних гігантів, щоб допомогти Росії створити російську „крем’янисту долину”. Виходить, що російський рід демократії не сприяє підприємництву і нововведенню. Недалеко від Москви знаходиться утопічне місто Сколково, де 30 тис. росіян працюють у сучасних умовах під суворим наглядом російської держави. Американське FBI попередило, що проєкт „Сколково“ може надати росіянам доступ до технології подвійного використання – комерційної і військової. Не знаємо, до якої міри Володимир Путін використав щедрість Б. Обами і Г. Клінтон, але знаємо, що 17 фірм жертвували Благодійному фондові Клінтонів або платили Билові Клінтонові за промови. Знаємо, що у 2007 В. Путін заснував акційне товариство „РОСНАНО“. Керівник кампанії Г. Клінтон Джон Подеста став членом правління компанії „Джул“. Два місяці пізніше В. Путін проголосив вклад капіталу в „Джул“ в сумі 35 млн. дол. „Джул“ пов’язаний з „Сколковом“. Мега-олігарх і товариш В. Путіна Рубен Варданян також є членом правління „Джул“. Випадковість?
В. Путін здавна мріяв оволодіти виробництвом урану. У 2013 році російська газета „Сьогодні“ повідомила, що „Росатом“ хоче набути канадську фірму „Uranium One“, яка контролює понад 20 відс. американського виробництва урану. Угода вимагала схвалення і підпису тодішнього Державного секретаря Г. Клінтон. Пайовики „Uranium One“ внесли понад 145 млн. дол. у Благодійний фонд Клінтонів, а російський інвестиційний банк „Renaissance Capital“ заплатив Б. Клінтонові 500 тис. дол. за промову. Збіг обставин?
Нещодавно „New York Times“ повідомила, що український підприємець Віктор Пінчук направив від 10 до 25 млн. дол. у Благодійний фонд Клінтонів. В. Пінчук – зять колишнього Президента України Леоніда Кучми. В. Пінчук навіть позичав Клінтонам свій приватний літак і подорожував у Лос-Анджелес, щоб взяти участь у святкуванні 65-річчя Б. Клінтона. В. Пінчук був значним донором Благодійного фонду Клінтонів, мав багато зустрічей з Г. Клінтон. Газета „День” пише: „Здається, компанія Пінчука „Інтерпайп“ продавала труби в Іран порушуючи санкції, в той же час, які він робив пожертви у Фонд Клінтонів та отримував доступ до Державного секретаря”.
Підпис Г. Клінтон є на документі так званого „rules of engagement” з Лівією. Американська морська піхота заборонена в усіх лівійських дипломатичних аванпостах. Коли 11 вересня 2012 року терористи напали на американців в Бенґазі, дев’ять морських піхотників охороняли амбасаду на острові Барбейдос і амбасада у Відні пишалась повною охороною. 2 травня 2012 року американці урочисто перетяли стрічку, святкуючи станцію для нарядження двох нових електричних авт „Chevy Volt“. Літом 2012 року Державний департамент витрачав дорогоцінні фінанси на „озеленення” своїх амбасад по Европі.
Цей побіжний огляд спадщини Г. Клінтон повинен спонукати виборців шукати правду. Прізвище Г. Клінтон синонімічне з корупцією. Її підкупність загрожує і ослаблює США і Україну.
Володимир Курило,
Окленд‚ Мейн