Світ звихнувся на грошах. Не десь там хтось там‚ не банкіри тільки чи олігархи‚ чи злісні корупціонери-клептократи‚ а весь світ. Це ситуація загальної хвороби‚ масової епідемії‚ коли відходить‚ втрачається саме уявлення про норму‚ втрачаються критерії щодо морального здоров’я і всі вважають себе здоровими.
Влітку 2011 року‚ коли антинародний‚ антисоціяльний режим „реґіоналів“ в Україні вже виявив свою грошолюбну‚ зажерливу сутність‚ Владика Любомир Гузар‚ один з безсумнівних духовних авторитетів у країні‚ писав: „Ми занадто багато думаємо про гроші і занадто мало про людей. Гроші мають над нами занадто велику владу. Ми впевнені‚ що за гроші можна все купити і все продати… Ми не покладаємося на власні здібності‚ на чисто людські якості‚ ми покладаємося на гаманець чи рахунок у банку… Суспільство неможливо переродити законами – його можна змінити лише вихованням. І корупцію можна викорінити лише вихованням людей на духовних основах‚ інакше нічого не вийде…“ („Дзеркало тижня“‚ 17 червня 2011 року).
Минає п’ять років після цих слів – і бачимо всю їхню істинність. Справді‚ на жаль‚ нічого не виходить‚ бо замість вдатися до засадничого виховання – морального‚ духовного‚ загальнокультурного – і замість бути в цьому прикладом для суспільства‚ для звичайної людини‚ українська політична еліта безнадійно заражена грошолюбством‚ рвучись до влади лише задля особистого збагачення.
Мала втіха – що це не лише в Україні так. Міжнародний скандал‚ спричинений оприлюдненням таємних „Панамських документів“‚ свідчить‚ що грошоцентризм став загальносвітовим явищем. Або подивімося‚ до якої апокаліптичної руїни довело Рівненщину хижацьке видобування бурштину.
Не закликаємо до відмови від грошей‚ від матеріяльного добробуту‚ не применшуємо значення економічного розвитку держави‚ але суспільство‚ українське і кожне інше‚ не вийде з глухого кута‚ якщо не врівноважить матеріяльні інтереси з духовними‚ культурними‚ якщо не перестане комерціялізувати все довкола‚ в тому числі світ мистецтва‚ ідей‚ вірувань‚ навіть світ релігії. Все‚ що комерціялізується‚ втрачає духовну силу‚ а з нею й усякий сенс.
Крім усього‚ грошоцентризм прямо веде людину до внутрішньої незручности. Психологи остерігають‚ що серед чинників‚ котрі провокують панічні стани‚ депресію‚ зловживання алькоголем‚ перше місце займає тривога через гроші. І не лише тривога. Як гроші неживі‚ то й ми самі стаємо мертвими і нездатними на протест проти всякої несправедливости‚ якщо нами опановує некорований грошоцентризм‚ що змушує наші думки обертатися тільки довкола грошей.