ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 31 березня відбувся заключний виклад весняного семестру лекцій Релігійного товариства українців-католиків „Свята Софія” США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філядельфії. З доповіддю „Українська література в час змін і випробувань” виступила відома українська поетеса Наталка Білоцерківець. Як зазначив академік Леонід Рудницький, авторка здобула пошану завдяки чітко зформованій власній думці, начитаності та інформованості.
Н. Білоцерківець з фаховою обізнаністю накреслила основні періоди становлення новітньої української літератури. Уся українська культура впродовж довгого часу залишалася незнаною для світу. Однією з ключових причин було довготривале нищення та переслідування її творців і творінь.
Попри те, вже від другої половини ХІХ ст. українське красне письменство проявило себе як повноцінна складова модерної европейської літератури, в контекст якої вписуються й представники сучасної літератури Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан та інші. Активно розвивається жанр жіночої прози, яка у позитивному значенні слова є феміністичною, адже в її основі стоїть жінка як особистість, до якої слід ставитися з такою ж повагою, як і до чоловіка. Прикметно, що культура жодної европейської держави не мала такої творчої плеяди жінок-творців високої літератури, як українська: Леся Українка, Ольга Кобилянська, Олена Теліга, Ліна Костенко та інші.
З інших царин культури в сучасній Україні жваво розвивається кінематографія, образотворче мистецтво й музика.
Сучасні реалії українців як в Україні, так і на поселеннях, відкривають нові можливості для розвитку української культури на рідних землях і в світі. Так, революційні та воєнні події в Україні зродили окремий жанр лірики, який описує життя мешканців Донбасу як частини українського народу. Серед творців цієї тематики Любов Якимчук, Василь Голобородько, С. Жадан. З’явилася добра документальна „воєнна” проза. У контексті світового українства слід згадати авторів, які пишуть твори на українські теми, як, наприклад, Аскольд Мельничук, Олександер Мотиль, Катя Петровська, Жанна Слоньовська чи Дженіс Кулик Кіфер.
На думку Н. Білоцерківець, увесь цей матеріял повинен стати частиною української культури в її широкому контексті, а завданням українців за кордоном є популяризувати українське питання у світі для остаточного розвінчання міту про те, що Україна – це ніби Росія і для утвердження української культури як вагомої складової культури світової.
Поетеса зачитала вибрані поезії з авторської збірки, яка є частиною „Української поетичної антології” (видавництво „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”). На завершення Н. Білоцерківець відповіла на питання про стан дитячої літератури в Україні та ідеологічні й творчі паралелі між „шістдесятниками” та „вісімдесятниками”.
Товариство „Свята Софія”