КРОПИВНИЦЬКИЙ. – Стежка до річки Вись через вигін – невелику сонячну місцину між залізничним насипом і приватною забудовою – у дитинстві здавалася мало не казковою подорожжю. Це духм’яна степова оаза, де я навчилася розпізнавати ромашку, петрів батіг, конюшину, звіробій, коров’як, сокирки, польовий мак, люпин. І все ж унікальних рослин там не було. А ось у Долинському районі, на схилі балки Очеретяної, учитель біології Сергій Ткачов позаторік зустрів 12 видів рослин, занесених до „Червоної книги“.
Ці землі належать до категорії пасовищ і, очевидно, через свою віддаленість від більших сіл тут вціліла унікальна степова оаза. Ясна річ, її треба зберегти, бо уже не одне покоління українців навіть не уявляє, якою красою і багатством наділені наші степи.
Щоб перевірити і підтвердити свої спостереження, С. Ткачов звернувся до науковців Криворізького ботанічного саду Національної Академії Наук України (НАНУ). Науковці прийшли до висновку: „Внаслідок проведених досліджень встановлено, що на території Очеретяної балки зростає 370 видів вищих рослин. З них до „Червоної книги України“ занесені 12 видів, до „Европейського червоного списку“ – один вид та три види до „Світового червоного списку“. Також відмічено 14 видів рослин, які охороняються на реґіональному рівні. На території балки добре збереглися рідкісні для реґіону рослинні угрупування, які занесені до „Зеленої книги України“: ковили (тирси)Лесінґа, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пухнастої, миґдалю низького“. Згадані там сон чорніючий, тюльпани бузький та дібровний, півник понтичний, брандушка різнобарвна. Сьогодні мало хто знає навіть назв тих рослин.
Ковила занесена до „Червоної книги України“. (Фото: Вікіпедія)
Висновок був направлений тодішньому голові Долинської районної адміністрації Олександрові Ромащенкові та голові Новогригорівської сільської ради Олександрові Філоненкові. Той виніс питання створення реґіонального ландшафтного заказника місцевого значення на розгляд виконавчого комітету районної ради. Те, що почув там С. Ткачов, його приголомшило: „Ця ковила росте споконвіку‚ навіщо її оберігати?“.
Заїжджий орендар, який взяв під пасовище цей райський куточок, не оформив договору оренди. Його вівці знищують червонокнижні рослини, які згідно з законом належить захищати і зберігати, навіть якщо йдеться про приватну територію. С. Ткачов звернувся за підтримкою до катедри біології Кіровоградського державного педагогічного університету.
Голова ради еколого-експертного центру „Довкілля“ Олександер Гулай розповів: „Наша громадська організація провела наукове обстеження балки. Воно підтвердило висновки науковців Криворізького ботанічного саду, більше того, крім 12 видів рослин, занесених до „Червоної книги України“, виявлено ще й сім видів червонокнижних тварин, 12 видів рослин та п’ять видів тварин, що підлягають особливій охороні на території області. Усі належні документи надіслані до органів державної влади та місцевого самоврядування. А віз, чи то пак, вівці, і нині там“.
А що ж державні органи? З департаменту екології та природних ресурсів обласної адмінстрації ще у березні минулого року повідомили, що відповідні листи надіслані до сільських рад і після отримання відповідей буде продовжена робота з підготування документації про розширення мережі природоохоронного фонду.
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області вважає, що для вирішення проблеми необхідно внести зміни до деяких законодавчих актів, які визначають відповідні повноваження.
Тим часом згадана балка, виявляється, уже належить до реґіонального ландшафтного парку. Рішення про його створення обласна рада прийняла ще у листопаді 2005 року. На жаль, парк існує тільки на папері. Вівці про заборони не знають.