23 грудня, 2016

В Україні вивчали дотримання прав людини

Фонд „Демократичні ініціятиви” ім. Ілька Кучеріва та фірма Українських соціологічних досліджень на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці з Центром інформації про права людини провели з 22 жовтня по 6 листопада загальнонаціональне соціологічне дослідження „Права людини в Україні”. Респондентам запропонували вибір між добробутом за рахунок обмеження прав і свобод та готовністю терпіти певні матеріяльні труднощі заради збереження своїх прав і свобод.

Третина українців виявила готовність в обмін на власний добробут поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод, а 35 відс., навпаки – заради особистої свободи та ґарантій дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріяльні труднощі, ще 35 відс. не змогли зробити певного вибору. На цьому фоні виділяється позиція жителів Донеччини та Луганщини, де 55 відс. населення готові терпіти матеріяльні труднощі заради збереження прав і свобод, і лише 22 відс. не проти того, щоб обміняти їх на добробут.

Одним із можливих способів захисту своїх прав, на думку респондентів, є самостійне здійснення правосуддя (самосуд). Ставлення до таких дій у суспільстві є неоднозначним: неприпустимими їх вважає половина опитаних, проте 38 відс. вважають, що самосуд є припустимим за певних обставин, і ще 12 відс. – що самосуд на сьогодні є цілком виправданий та прийнятний. Найвищий рівень несприйняття ідеї самосуду серед жителів Донбасу – 71 відс. цілковито проти цього. У інших реґіонах проти висловилась приблизно половина опитаних.

Ставлення до злочинів, скоєних у зоні бойових дій українськими військовими, є неоднозначним: 48 відс. опитаних засудили такі дії, вважаючи, що за таке необхідно карати, проте 23 відс., не відкидаючи необхідности покарання, вважають військові умови певними пом’якшувальними обставинами, а 21 відс. готові тією чи іншою мірою виправдовувати такі ситуації. Найрішучіше з приводу подібних ситуацій налаштовані мешканці Донбасу: понад 80 відс. вважають, що жодних виправдань для цього бути не може, тоді як найліберальніше налаштовані жителі заходу, серед яких лише 37 відс. однозначно засуджують подібні практики, а 28 відс. – частково їх виправдовують.

Серед населення переважає думка, що підтримувати взаємини з країнами, де масово порушують права людини, не слід. Зокрема половина опитаних заперечила необхідність збереження взаємин з такими країнами, і лише чверть готові заплющувати очі на порушення прав людини в цих країнах, якщо це буде вигідно для України. Найпрагматичнішими у цьому питанні виявилися жителі західнього реґіону – близько 40 відс. висловилися за підтримку таких взаємин, ще стільки ж – проти, натомість суворіші моральні оцінки висловили жителі Донбасу: тут 61 відс. опитаних вказав на небажаність взаємин з країнами-порушниками прав людини.

Наявність в українському суспільстві проблеми дискримінації зазначили майже 60 відс. населення, при цьому дуже серйозною вважають цю проблему 16 відс., а 44 відс. вважають, що проблема дискримінації загалом серйозна, але є важливіші справи. Найбільше занепокоєні проблемою дискримінації на Донбасі. Найактуальнішими проблемами у сфері дискримінації українці вважають дискримінацію за віком та людей з інвалідністю. Чверть населення помітила наявність дискримінації за майновим станом, статтю‚ сексуальною орієнтацією, станом здоров’я та політичними поглядами.

Кропивницький

Кіровоградська область

Коментарі закриті.