15 липня, 2016

В обороні української мови

Звернення громадських організацій, експертів, окремих членів Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України (до 20-ої річниці ухвалення Конституції України)

20 років тому Конституція України підтвердила запроваджений у жовтні 1989 року статус української мови як державної і в статті 10 встановила: „Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України“.

Всупереч вимогам Конституції України в Україні вже чотири роки застосовують юридично нікчемний закон „Про засади державної мовної політики“, який підважує статус української мови як державної, бльокує реалізацію положення частини першої статті 10-ї Конституції України, служить інструментом русифікації, а відтак загрожує національній безпеці України та самому її існуванню. Цей закон був ухвалений завдяки старанням злочинної влади колишнього Президента України Віктора Януковича, який проіґнорував численні протести української громадськости. Нинішня влада практично демонструє солідарність у підтримці юридично нікчемного закону через саботування кроків тих законодавців, які прагнуть виправити деформовану мовну ситуацію.

Майже два роки тому 57 народних депутатів України звернулися з поданням до Конституційного суду України щодо конституційности Закону України „Про засади державної мовної політики“. Однак‚ голова Конституційного суду України, який мав бути звільнений зі своєї посади Президентом України відповідно до постанови Верховної Ради України „Про реаґування на факти порушення суддями Конституційного суду України присяги судді“ від 24 лютого 2014 року‚ ч. 775-VII і, таким чином, вже понад два роки є нелеґітимним керівником найвищого в державі суду конституційної юрисдикції, півтора року не ставить зазначене конституційне подання на розгляд.

Конституційний статус української мови нехтують чимраз більше державних службовців і політиків найвищого ранґу. Дійшло до того, що Міністер внутрішніх справ України, навіть програвши суди, і далі публічно виступає російською мовою – попри те, що його обов’язком є вживати українську мову як мову офіційного спілкування під час виконання ним службових обов’язків. При цьому співробітники МВС перекладають кожний виступ міністра державною мовою і надсилають громадянинові, позов якого задовольнив український суд.

Подібна позиція найвищих посадових осіб заохочує державних службовців середньої та нижчої ланок, посадових і службових осіб органів місцевого самоврядування свідомо порушувати статтю 10-ту Конституції України та цілеспрямовано застосовувати юридично нікчемний акт з метою запровадження російської мови замість державної. Така практика порушує права громадян України на користування державною мовою в усіх сферах суспільного життя на всій території України і є неприпустимою.

Посадові та службові особи органів державної влади, які під час виконання службових обов’язків нехтують вимоги положення частини першої статті 10-ї Конституції України, не відповідають займаним посадам і підлягають звільненню.

Висловлюючи глибоку стурбованість таким ставленням нинішньої влади до державної мови в Україні, громадські організації, експерти, окремі члени Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України закликають органи державної влади забезпечити додержання конституційних ґарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Першим кроком у цьому напрямі має стати ухвалення нового мовного закону з метою запобігання подальшому розколу суспільства та усунення загроз національній безпеці України.

З огляду на викладене вимагаємо:

1) від Президента України – припинити антиконституційну практику призначення на посади в Адміністрації президента України осіб, які не застосовують українську мову як державну‚ та зобов’язати посадових і службових осіб інших органів державної влади неодмінно вживати українську мову під час виконання ними службових обов’язків;

2) від Прем’єр-міністра України – забезпечити розроблення та ухвалення програми підтримки розвитку і застосування української мови відповідно до вимог рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року ч. 10-рп/99 (справа про застосування української мови) та положень Концепції державної мовної політики, затвердженої Указом Президента України від 15 лютого 2010 року ч. 161/2010;

3) від голови Верховної Ради України – якомога швидше забезпечити започаткування процесу розроблення та ухвалення нового мовного закону;

4) від голови Конституційного суду України – почати невідкладно розгляд подання 57 народних депутатів України про неконституційність закону „Про засади державної мовної політики”.

Голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства “Меморіял” ім. Василя Стуса Тарас Марусик;

Професор Національного університету „Києво-Могилянська академія“, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко;

Професор Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Лариса Масенко;

Професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академік Академії наук Вищої школи України, заступник голови Всеукраїнського товариства „Просвіта“ Олександр Пономарів;

Професор Київського міжнародного університету, заслужений діяч науки і техніки України, член Центрального правління Всеукраїнського товариства „Просвіта“ Іван Ющук;

Директор Всеукраїнського громадського руху „Не будь байдужим!“ Оксана Левкова;

Керівник громадської організації „Незалежні“ Святослав Літинський;

Громадянський рух „Відсіч“, член Експертної комісії з питань розповсюдження фільмів при Державному аґентстві України з питань кіна Сергій Оснач;

Професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, перший заступник голови Всеукраїнської асоціяції викладачів української мови і літератури Ярослав Гарасим;

Співкоординатор руху „Простір свободи“ Тарас Шамайда;

Експерт Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету „Києво-Могилянська академія“ Олексій Курінний;

Директор Інституту української мови Національної академії наук України, професор Павло Гриценко;

Громадський діяч, засновник ініціятиви захисту прав україномовних „И так поймут!” Роман Матис;

Професор, завідувач катедри видавничої справи та мережевих видань Київського Національного університету культури і мистецтв Микола Тимошик.

Радіо „Свобода“‚ 29 червня

Коментарі закриті.