Я пам’ятаю юнака Андрія Скрипника з пластового табору в Сіба Біч, біля Едмонтону, Альберти. Він був улюбленим братчиком і працьовитим членом таборової команди.
Немає в житті батьків нічого болючішого, як хоронити свою дитину. Така доля судилася Яркові та Соні Скрипникам, які з великим болем в серці попрощалися зі своїм старшим сином Андрієм.
Народився А. Скрипник 5 грудня 1954 року в Едмонтоні, вихований в українському оточенні Ріджайни і Едмонтону, внук сл. п. Патріярха Мстислава і родич сл. п. Симона Петлюри.
А. Скрипник мав щасливе, безжурне дитинство. Від молодих літ вчився грати на фортепіяні, був членом канадських скавтів і українського Пласту. А. Скрипник в молодому віці залишив Едмонтон і пересилився до Бритійської Колюмбії‚ де на острові Солт-Спрінґ прожив майже 40 років. А. Скрипник захоплювався морем‚ жив на човні, рибалив, працював на водній таксівці‚ якою перевозив дітей до школи і працював як будівничий на острові. Дуже любив мотоцикл Гарлі-Дейвідсон, на якому об’їхав Канаду і США.
Найбільше запам’яталася його доброзичливість, радість до життя, любов до приятелів і вміння не згадувати прикрощів‚ як сказав його батько. На острові А. Скрипник знайшов багато однодумців‚ з якими спілкувався і які сердечно його згадують.
Упокоївся А. Скрипник 1 березня в місті Ґейнджіс, де і відбувся його похорон.
Залишив А. Скрипник у смутку батьків, сестру Ксеню з чоловіком Іваном Бубель, брата Остапа з жінкою Мартою, з їхніми дітьми. В Едмонтоні ті, що знали А. Скрипника, згадують його як життєрадісну і привітну людину. Вічна йому пам’ять!
О. Логвиненко‚ пластовий сеньйор
Едмонтон, Альберта