Лист Аскольда Лозинського („Свобода”‚ 20 січня) під заголовком „Про „корисних ідіотів“ та іронію історії” несправедливо ображає тим терміном тих українців‚ які голосували за Дональда Трампа. Приліплюючи такий ярлик тим‚ хто незгідний з його підтримкою Гиларі Клінтон, шановний автор принижує себе і свій заслужений довголітній авторитет серед нашої громади. Вживаючи такі епітети, він нічим не відрізняється від тих лівих екстремістів, котрі обзивають прихильників Д. Трампа „фашистами”, гомофобами”, „расистами”, „ксенофобами” і тим подібно.
Ціллю цього листа не є боронити Д. Трампа, який є аномалією і про президентство якого правильно сказав Папа Франциск: „Почекаємо, побачимо”. Пересічні американці добре знали, що перемога Г. Клінтон означатиме продовження спадщини Барака Обами. А ця спадщина жалюгідна. Для прикладу, національний борг держави майже подвоївся і вже досяг фантастичної суми 19.5 трлн. дол. Хтось (наші діти й внуки) мусить за це розплатитися. Адміністрація Б. Обами додала понад 200 бюрократичних правил в різних ділянках життя коштом 108 млрд. дол. річно. Хтось (ціла країна) мусить платити за цю необмежену владу невибраних бюрократів. В ділянці медичного забезпечення, до якої втрутився федеральний уряд, кошти зросли різко. А у боротьбі з бідністю вимоги до працездатних осіб були знижені, так що число тих‚ хто одержує державні карточки на продовольство‚ зросло на понад 50 відс. до 46.5 млн. осіб. Нелеґальним міґрантам полегшено перебування в країні і надано різні пільги на відміну від леґальних еміґрантів минулих поколінь‚ котрі чесно працювали на користь своєї прибраної батьківщини.
Найгірше справа мається з воєнноспроможністю країни, де за останніх вісім літ кількість військовиків впала до рівня‚ який був ще перед Другою світовою війною. Але Б. Обама забув‚ що першим обов’язком президента є боронити країну від ворогів, а не проводити соціяльні експерименти на користь гомосексуалістів чи тих‚ кому захотілося міняти свою стать. Демократична партія за останніх вісім років взяла гострий курс наліво і тепер її відкрита підтримка абортів вже стала звичайним явищем. А Г. Клінтон обіцяла призначити до Верховного суду ще більше суддів крайньо-ліберальних поглядів.
У зовнішній політиці поразка американської політики в Сирії була тільки останнім кільцем в ланцюгу невдач. Кривавий скандал в Бенґгазі, завчасне виведення військ з Іраку, постійне применшування загрози іслямського тероризму мало свій вплив на виборців. Всі ці факти довели до „революції” на виборах, якою не передбачала ліберальна преса‚ яка готувалася „коронувати” Г. Клінтон. Ця сама преса заохочує теперішні заворушення різних лівих груп, хоч ніхто не бешкетував‚ коли президентом став Б. Обама в 2008 році.
А. Лозинський радіє за несподівано прихильне ставлення „Ню-Йорк Таймс” до України. Але ця ліберальна газета ніколи не була приятелем України (сам автор пригадує Волтера Дюранті та Голодомор 1933 року), а тепер тільки вдає приятеля у зв’язку з російським „гакерством”‚ щоб „делеґiтимізувати” перемогу Д. Трампа.
Українці дуже добре пам’ятають жалюгідну політику „перевантаження” відносин з Кремлем, яку тодішній Державний секретар Г. Клінтон (за президентства Б. Обами) намагалася запровадити. В результаті Москва побачила‚ що має вільну руку захопити Крим, а вперта відмова адміністрації Б. Обами надати летальну зброю Україні болюче відчувається у війні на Донбасі.
Хоч ніхто мабуть не зможе передбачати наслідки нешаблонної поведінки Д. Трампа, але варто подивитися‚ кого він взяв до свого Кабінету. На віце-президента покликав губернатора Майка Пенса, котрого уступаючий віце-президент Джо Байден похвалив за його добре розуміння поведінки Росії. На секретаря оборони взяв генерала Джеймса Метіса, котрий заявив‚ що Росія є головною загрозою. Конґресмен Майк Помпейо, номінований на пост директора Центрального Розвідувального Управління (CIA), у Сенаті скритикував Росію за аґресію проти України. А номінат на державного секретаря Рекс Тілерсон дуже добре виступив в Сенаті, кажучи‚ що адміністрація Б. Обами повинна була дати оборонну зброю Україні відразу після захоплення Криму. Між іншим, Д. Трамп взяв Р. Тілерсона за рекомендацію колишнього директора CIA Роберта Ґейтса, котрий служив секретарем оборони в демократичній і республіканській адміністраціях.
Найкраще послухати поради нашого відомого і заслуженого громадського діяча д-ра Мирона Куропася, котрий недавно написав (не обзиваючи нікого) в „Українському тижневику”‚ що українці в Америці мають багато приятелів в Конґресі і тепер є час безперервно пригадувати їм про потребу допомоги Україні.
Філядельфія