КИЇВ. – 150-річчя з дня народження видатного історика і громадсько-політичного діяча Михайла Грушевського пройшло майже непоміченим у державних органах України. Лише Міністерство освіти запропонувало провести 1 вересня лекцію, присвячену М. Грушевському, Інститут національної пам’яті підтримав ідею створення електронного архіву М. Грушевського, в музеї Української революції відкритий кабінет М. Грушевського.
29-30 вересня відбулася міжнародна наукова конференція „Творча спадщина Михайла Грушевського: минуле і сьогодення“, а 23-25 вересня в Холмі відбулася міжнародна конференція „Михайло Грушевський та його мала батьківщина – Холмщина у ХІХ та ХХ ст.“, яку організували голова Українського товариства в Любліні проф. Григорій Купріянович та низка організацій в Україні і Польщі.
Під час конференції було освячено камінний хрест на честь народження М. Грушевського коло церкви Івана Богослова в Холмі, де 1866 року було охрещено М. Грушевського. Відбулося покладання квітів до будинку, де мешкала родина Грушевських у Холмі.
Серед доповідачів були представники наукових кіл Києва, Львова, Дрогобича, інших міст України, Росії й Татарстану, було багато промовців з польського боку. Виступала низка мистців з України, приїхали представники Товариства „Холмщина“.
Конференція у Києві відбулася в приміщенні колишньої Центральної Ради, в залі парляменту Української Народної Республіки. Відкрили конференцію директор Інституту історії України академік Національної Академії Наук України Валерій Смолій, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка академік Микола Жулинський, директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
На конференцію зібралися всі відомі грушевськознавці України. Брав участь у конференції професор Альбертського університету Канади Френк Сисин – один з керівників проєкту англомовної „Історії України-Руси“. Зі Львова приїхали Мирон Капраль і Андрій Фелонюк, які видають у межах 50-томника історичні студії М. Грушевського і розпочинають видання „Історії України-Руси“. З Черкаського національного університету прибув проф. Віталій Масненко – фахівець з методології та історіософії творчости М. Грушевського. Зі Східньоевропейського національного університету приїхав Володимир Пришляк, який спеціялізується на епістолярній спадщині М. Грушевського. Учасниками зібрання були й інші відомі науковці – близько 30 доповідачів.
До ювілею М. Грушевського було надруковано кілька книжок про історика і політика. Видавництво „Смолоскип“ (Осип Зінкевич) надрукувало збірку статтей Ігоря Гирича „Михайло Грушевський: конструктор української модерної нації“, львівське видавництво „Світ“ (Ігор Мельник) видало книжку істориків Віталія Тельвака та Василя Педича „Львівська історична школа Михайла Грушевського“. На виході біографія М. Грушевського та іконографія (усі відомі зображення) М. Грушевського, які плянує видати київське видавництво „Либідь“.
Залишається сподіватися, що наступні три роки, коли відзначатиметься 100-річчя Української Революції, постать відновлювача української держави ХХ ст. не буде обійдена увагою держави і громадськости.