Серед пам’ятних дат в Україні 2015 року, затвердженому постановою Верховної Ради та іншими нормативними актами, було 100-річчя з дня народження видатного американського українського мистця Якова Гніздовського.
Відзначення того ювілею, яке тривало впродовж всього року, набрало справді не
бувалого розмаху. ,,Укрпошта” випустила понад 500 тис. конвертів з відбиткою автопортрета Я. Гніздовського. Національний банк України викарбував 30 тис. монет з автопортретом мистця. Пересувна виставка, яка налічувала понад 100 робіт, відвідала шість більших міст України. Куратори і мистецтвознавці влаштовували окремі семінари для зацікавлених у мистецькій спадщині друковані два каталоги: для пересувної – українською мовою, а інший, двомовний, для окремої виставки у Американському домі при Посольстві США в Києві.
Подібні заходи відбулися на Тернопільщині, де народився Я. Гніздовський. Земляки мистця вшанували його пам’ять виставками та доповідями.
Ювілейний рік не лише завершився успішно, але й залишив по собі дуже відрадні наслідки. Виявилося, що в Україні є вже певна група мистецтвознавців та дослідників споріднених наукових галузей, які вивчають мистецьку спадщину Я. Гніздовського.
Однією з них є Лариса Оленич, випускниця Київського державного інституту культури, яка з 1985 року працює завідувачкою інформаційно-бібліографічного відділу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Значну увагу у своїй праці Л. Оленич приділяє розвиткові видавничої діяльности згаданої бібліотеки. Вона є укладачкою низки бібліографічних покажчиків, у тому числі ,,Володимир Герасимович (1870-1940)”, ,,Зведений каталог діяспорних видань”, ,,Іван Огієнко”, ,,Роман Шухевич”, співукладачка книг ,,Іван Пулюй”, ,,Лесь Курбас” та ,,Іванна Блажкевич”. Дев’ятим випуском став бібліографічний покажчик, присвячений Я. Гніздовському.
У процесі праці над цим виданнм, авторка переглянула електронні каталоги провідних бібліотек України та світу. З метою максимального добору літератури опрацьовано вебсторінку ,,Jacques Hnizdovsky”, досліджено електронні архіви Публічної бібліотеки в Ню-Йорку, газети ,,Свобода” (США), журналу ,,Наше Життя”, бібліотеки ,,Чтиво”, ,,Diasporiana”, ,,Ukrbiblioteka”, ,,Бібліотека українського мистецтва”, бібліографічну базу даних ,,WorldCat”.
Книга Л. Оленич ,,Яків Гніздовський: Бібліографічний покажчик” налічує 137 сторінок, 1,258 окремих позицій та іменний покажчик.
Це видання також виграло від того, що воно включає обширний вступний нарис про Я. Гніздовського пера мисткині й мистецтвознавця з Тернополя Наталії Собкович. Навчаючись у 1995 році в Києві на факультеті теорії та історії мистецтва Української Академії Мистецтва (нині – Національнa академія образотворчого мистецтва та архітектури), вона відкрила для себе творчість Я. Гніздовського. Захопившись тим відкриттям, Н. Собкович три останні роки свого навчання присвятила дослідженню графіки Я. Гніздовського в музеях України. Такою ж була й тема її дипломної праці в академії, яку вона захистила у 1997 році.
Упродовж ювілейного року Н. Собкович організувала виставки та іншi мистецько-культурні акції на Тернопіллі, а також у шести містах України. Поширено наклади п’яти публікацій, присвячених 100-річчю Я. Гніздовського, а саме набір листівок ,,Графіка Якова Гніздовського у збірках музеїв Тернопільських обласних художнього і краєзнавчого музеїв”; каталог ,,Графіка Якова Гніздовського у збірках музеїв Тернопільщини”, каталог Всеукраїнської виставки творів Я. Гніздовського, що відбулася у Львові, Чернівцях, Києві, Полтаві, Дніпропетровську і Черкасах; англо-український каталог виставки з нагоди 100-річчя Я. Гніздовського (з приватних збірок), якою у квітні 2015 року відкрився Американський дім у Києві; бібліографічний покажчик ,,Яків Гніздовський”.
,,Важливо, – пише у листі до мене Н. Собкович, – що ця знаменна дата залишиться у друкованому слові, і, сподіваюся, привертатиме увагу не одного покоління дослідників великого мистця Якова Я. Гніздовського”.
Александрія, Вірджінія