ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 9 грудня 2015 року відбулися святкові сходини 12-го відділу Організації Державного Відродження України ім. Юліяна Головінського, на яких вшановано 125-ліття з дня народження Андрія Мельника, котрий народився 12 грудня 1890 року в Волі Якубовій, на Львівщині.
Сходини відкрив голова відділу д-р Нестор Зарічний і попросив до слова Уляну Процюк, котра описала життєвий шлях А. Мельника – полковника армії Української Народної Республіки, військового та політичного діяча, організатора формації Січових Стрільців у Києві та одного з засновників Української Військової Організації (УВО).
Свої військові здібності він виявив в роках Першої світової війни, де очолював стрілецьку сотню. В російському полоні познайомився з полковником Євгеном Коновальцем, котрий для нього був моральним авторитетом. Разом з Є. Коновальцем створили УВО, котра у 1929 році стала основою ОУН. В 1924 року за свою діяльність в УВО А. Мельник перебував п’ять років у польській в’язниці.
В 1930-их роках А. Мельник очолював низку організацій, а після трагічної смерти Є. Коновальця в травні 1938 року став головою Проводу Українських Націоналістів (ПУН). Після розколу ОУН очолював матірну її частину.
Під час німецької окупації А. Мельник послідовно відстоював ідею створення Української Незалежної Держави, за що був під домашнім арештом, а опісля в’язнем в концтаборі Заксенгавзен. Після звільнення в 1945 році проживав в Німеччині та Люксембурзі. В 1947 році обраний довічним головою Проводу ПУН.
Під час відвідин українських громад в Америці А. Мельник закликав до об’єднання усіх українських сил в одну суспільну-громадську надбудову. У 1957 році висунув ідею створення Світового Конґресу Вільних Українців.
А. Мельник залишився у вітчизняній історії як один із державних і політичних провідників нації у ХХ ст., котрий писав, що „треба об’єднуватись і працювати заради України, а не заради власних амбіцій. І писати свою історію такою, якою вона була, а не привласнювати чужого“. Помер А. Мельник 1 листопада 1964 року в Люксембурзі.