ХЕРСОН. – Семінар для реґіональних журналістів з висвітлення проблематики переселенців провели у Херсоні 23-27 листопада 2015 року Фундація „Томсон” (Великобританія) та Інститут реґіональної преси та інформації (Україна). Навчання здійснювалося за проєктом „Голос місцевих медія: особливості висвітлення тематики переселенців, професійні норми та стандарти”, фінансованим Европейським Союзом.
Фахову аналізу ситуації, що склалася навколо внутрішньо переміщених осіб, зробив Михайло Буроменський – доктор юридичних наук, професор, учений-юрист в галузі міжнародного та конституційного права, автор понад 180 наукових робіт з міжнародно-правового співробітництва у сфері прав людини, міжнародного та національного прав біженців, суддя Европейського суду з прав людини.
Саме він роз’яснив учасникам семінару різний правовий статус переселенців і біженців, яких в Україні лише 3,000-4,000 осіб. Він також чітко і конкретно розповів про проблеми, які виникають у переселенців. Окрім, звичайно, працевлаштування, це і проблема злочинности, дискримінації, бо у місцях їх скупчення створюється соціяльна напруга.
Так, у Харківській області в родинах переселенців проживають 18 тис. дітей шкільного віку, однак 5,000 з них школу не відвідують. А всього в Україні зараз 167 тис. дітей вимушених переселенців.
Абсолютна більшість внутрішньо переміщених осіб – то міські жителі, 65 відс. – пенсіонери й інваліди, які потребують особливого нагляду. Та житло їм надають переважно в сільській місцевості. Це створює для них незручності, особливо для неповносправних людей.
Переселенці отримують дуже малу грошову допомогу. Не вистачає і тих 40 млн. дол., що їх виділила міжнародна спільнота. Тому важливою темою є виживання переселенців. До речі, й ту невелику допомогу від держави отримати не так просто.
За даними опитування 44 відс. переміщених незадоволені підтримкою з боку держави, кожен третій з них у різних ситуаціях потрапляв під дискримінацію, 26 відс. узагалі не шукали роботу і сподіваються лише на допомогу. До центрів працевлаштування звернулися лише 38 тис. переселенців. Але ж усі вони якось живуть. У якому просторі вони існують, чим займаються? Це теж теми для журналістських розслідувань.
Проблемою є захист прав корінних народів у місцях переселення. Таких, приміром, як кримські татари чи караїми. Отже, проблем багато, а можливостей для їхнього вирішення значно менше. Найбільше робочих місць для переселенців створили у Львівській області – це 1,127 вакансій. А в Київській області взагалі спромоглися тільки на 124 робочих місця. А з Донбасу тікає чимало висококваліфікованих спеціялістів і робітників високооплачуваних спеціяльностей. Багато переселенців психічно пригнічені, вони відчувають себе чужими, непотрібними, мріють повернутися додому, живуть одним днем. Вони, крім усього, потребують психологічної допомоги, уваги, доброго слова.
М. Буроменський не лише детально проаналізував ситуацію, що склалася навколо внутрішньо переміщених осіб, а й працював з журналістами у групах. Хоча тут найбільше навантаження припало на гостя з Великобританії Олівера Вейтса, який понад 20 років був кореспондентом британського аґентства „Ройтерс”, працював у країнах Південної Америки, Південно-західної Азії та в Росії. Під час аварії в Чорнобилі перебував у Києві, полюбив Україну і приїздив сюди ще не раз. Тренування для журналістів, представників влади та спеціялістів з комунікацій він проводив у 60 країнах світу.
О. Вейтс виявився надзвичайно контактною, привітною людиною і показав себе досвідченим журналістом і вправним тренером при обговоренні матеріялів, які писали учасники зустрічі. Це був університет майстерности.
Семінар у Херсоні був не просто цікавим, він був дуже корисним. Безумовно, його наслідком буде краще розуміння журналістами, що взяли у ньому участь, суті проблем переселенців, щоб відкрити декому очі на очевидне: переселенці такі ж самі, як і усі ми, українці, не винні у тих трагічних подіях, які відбулися в Україні. Багато з них допомагали Україні і українській армії у боротьбі з аґресором. А багато переселенців уже будують нову Україну, вносячи свій внесок в її розвиток на місцях нового поселення.