24 серпня, 2016

„Вовча тропа“ – це свято пластової дружби

Іст Четгем, Ню-Йорк. – У вологий і дещо захмарений липневий ранок батьки та їхні діти‚ юні таборовики‚ завзято розпаковували своє знаряддя, прибувши на „Вовчу тропу“ з різних штатів Америки, а також з України, Канади, Австрії та Швеції. Деяким з них нетерпілося якнайшвидше знов побачити своїх друзів з минулих таборів та запізнати нових, інші дещо були розгублені‚ бо треба було прощатися з батьками, але всі радо розпочинали ще одну таборову пригоду на мальовничій „Вовчій тропі“.

Спільне відкриття табору відбулося на великому майдані, над якому височить‚ мовби нагалядає зверху‚ чудова каплиця. Були представлені п’ять окремих таборів, разом – 252 таборовики і 58 виховників. Батьки тим часом енерґійно фотографували, користаючи з останньої нагоди втішатися своїми найдорожчими дітьми.

І в одну мить, після молитви, підняття прапорів і першого наказу від Окружної Таборової Комісії (ОТК), велика таборова гра розпочалася.

Упродовж двох тижнів учасники разом зі своїми виховниками підготовляли теми, пісні і хрещення поодиноких таборів, як також будували цікаві брами та криївки, займалися спортом, співали, майстрували, плавали, мандрували, проводили історичні ігри та вмілості, забавлялися на вогниках та різноманітних вечірних заняттях. Це була прекрасна нагода залишити денний порядок і звичний міський спосіб життя та відчути у глибині душі красу і спокій природи та важливість дитячої і юнацької дружби.

Після безліч пригод і нових знайомств, настав час на День пластуна. Постійний гомін на „Вовчій тропі“ почав дедалі зростати з прибуттям на оселю батьків та близьких, які ледве дочекалися можливости відвідати своїх діток-таборовиків після двох довгих тижнів.

У суботу, 23 липня, День пластуна відкрився молитвою, піднесенням прапорів і відспіванням таборової пісні кожним табором. Опісля учасники мали довгоочікуване дозвілля – проводили час разом зі своїми родинами‚ розповідаючи їм про всілякі приємні таборові пережиття. Всі таборовики повернулися в свої табори у вечірній час, але тільки щоб знов зустрітися зі своїми близькими на традиційному новацькому вогнику та на Великій Ватрі.

У неділю, 24 липня, всі пластуни та гості взяли участь у Божественній Літургії під проводом Преосвященного Владики Павла Хомницького, та у закритті Дня Пластуна і дефіляді.

Табір старшого юнацтва мав своє таборове закриття, а решта таборовиків ще кількох неквапливих годин мали для спілкування зі своїми родинами. В кінці дня всі учасники, попрощавшись з рідними і близькими, повернулися до своїх таборів і з нетерпінням очікували на „найкращий тиждень“.

У цей же цей час гарно розпочинався початковий табір наймолодшого новацтва, який організовує пластовий курінь „Спартанки“.

Як завжди, навіть найприємніші події мають своє закінчення. У суботу, 30 липня, відбулися окремі закриття, і всі трималися за руки в останньому „колі на добраніч.” Після довгих і емоційних прощань учасники та виховники збирали свої речі і верталися з „Вовчої тропи“ до свого родинного життя.

Цьогорічним пластовим кличем було: „Живе лиш той, хто не живе для себе“. Слова Василя Симоненка пригадують нам‚ що кожний пластун має обов’язок працювати чесно і свідомо для добра родини, суспільства і українського народу та бути взірцевим громадянином своєї держави. Ми щиро сподіваємося, що досвід наших дітей з табору і з пластової системи насправді перемінить їх на людей для служіння іншим, суспільству‚ країні.

Від імени всіх батьків хочу скласти щиру подяку членам ОТК на чолі з Тарасом Попелем, які невтомно працюють круглий рік‚ щоб приготувити будинки і пластовий терен, зібрати взірцевий склад комендантів і виховників та перевести табори цікаво і безпечно. Також велике спасибі усім помічикам та добровольцям, які працювали день і ніч, щоб надати всі необхідні послуги.

Накінець дякую комендантам – ст. пл. Ірі Перхалюк, ст. пл. скоб Павлові Темницькому, ст. пл. вірл. Мусі О’Конел, ст. пл. Маркові Муликові, і ст. пл. вірл. Христинці Темницькій, ЧП – та всім виховникам за те, що вони взяли на себе велику відповідальність за наших дітей і поділилися з ними чаром пластового таборування.

До таборування наступного року!

Коментарі закриті.