13 січня, 2017

Виставка розповіла історію оселі

КЛІВЛЕНД. – Український Музей-архів 9 грудня 2016 року відкрив виставку, присвячену 50-літтю оселі „Хортиця“ Спілки Української Молоді (СУМ).

Виставку вступним словом відкрив директор музею Андрій Фединський. З історією оселі присутніх ознайомила одна з найактивніших діячок СУМ, заступник голови Осередку ім. Богдана Хмельницького Оля Мігелич.

А все почалося 20 липня 1963 року з створення комітету для придбання посілости для сумівців, який очолив тодішній голова клівлендського осередку Микола Поглід. Оглянули близько 30 ділянок в Огайо. Вибір випав на „Локуст Лейк Парк“ в Гунтінґтоні. У збірці фондів активну участь взяли Батьківський комітет в особі Франка Бенка та Петра Данилевича, а також гуртки матерів. Матеріяльну допомогу надали й громадські формування з усього штату Огайо.

У травні 1965 року вибрана посілість була викуплена. Її назвали – оселя „Хортиця“. Велику працю в розбудову оселі вклали сумівські провідники Ілля Вільшанецький і Петро Райца, голови адміністрацій М. Поглід, Дмитро Головацький, Петро Венґрин, Роман Поглід, Роман Дрозд та Оксана Ліщук-Гуперт, а також батьки та матері, які намагалися швидше облаштувати виховно-відпочинковий центр для молоді.

За останні роки на оселі споруджено каплицю Архистратига Михаїла, яку освятив Єпископ Пармської Єпархії Владика Роберт Москаль, а також відремонтовано дороги, збудовано великий навіс над озером, де можна проводити різні заходи в дощову погоду, а також лазнички і кімнати гігієни, санітарно-медичний пункт, кухню.

Виставки оформили голова Осередку СУМ ім. гетьмана Богдана Хмельницького Ірина Твардовська, її заступниця О. Мігелич та члени організаційного комітету Ліса Шрубович, Слава та Володимир Цішкевичі.

На виставці представлені численні документи, відзнаки, прапори та вимпели таборів різних років, макети об’єктів оселі, ориґінали креслень каплиці, світлини, які відтворюють життя „Хортиці” різних років, однострої сумівців, нагороди, відзнаки, значки, почесні грамоти, буклети та публікації різних українських та американських видань про СУМ. Привертає увагу розділ, який розповідає про „Лісову школу” ім. Степана Бандери.

Коментарі закриті.