КІРОВОГРАД. – 28 січня у обласній науковій бібліотеці ім. Дмитра Чижевського відбулися краєзнавчі читання з нагоди 150-річчя від дня народження проф. Василя Харцієва, про здобутки якого на науковій ниві розповіла доцент педагогічного університету Ганна Скляниченко. Річ у тім, що її батько – Володимир Чернецький, теж професор цього навчального закладу, свого часу став першовідкривачем імени свого видатного колеґи у радянську добу.
Завідуюча відділом краєзнавства наукової бібліотеки Тетяна Макарова продемонструвала виставку, підготовлену з нагоди читань, де чільне місце займає журнал „Мовознавство“ за 1968 рік, у якому була розміщена стаття В. Чернецького про здобутки філолога-науковця В. Харцієва.
Олександер Семененко, автор книги спогадів „Харків, Харків“ згадує В. Харцієва, як улюбленого учня Олександра Потебні. Дружина О. Потебні після смерти видатного мовознавця саме В. Харцієва попросила упорядкувати його творчу спадщину. В. Харцієв видав ряд праць свого вчителя, зокрема його „Посмертні записки“. На думку Г. Скляниченко, саме В. Харцієв заклав основу сучасної порівняльної лінґвістики.
Саме на новаторських началах його педагогічної діяльности зосередив увагу учасників читань краєзнавець Віталій Постолатій. У тодішній Російській імперії існував ряд реформаторських навчальних закладів, до яких належало Єлисаветґрадське громадсько-комерційне училище. В училище запросили з сусіднього Катеринослава уродженця цього краю В. Харцієва. З його ініціятиви в училищі було скасовано поточні оцінки, запроваджено надання психолого-педагогічної характеристики кожній дитині, поширено клюбне життя (видання шкільного літературного журналу, проведення вечорів, диспутів). Така педагогіка, вважає В. Постолатій, значно випереджала свій час і була попередницею „Школи радости“ видатного педагога Василя Сухомлинського.
У 1920-их роках, коли училище припинило своє існування, В. Харцієв став одним з засновників Інституту соціяльного виховання, його першим професором. Період утвердження тоталітарної більшовицької ідеології не міг не позначитися на діяльності В. Харцієва. Його звинувачували, що марксистсько-ленінське мовознавство він заміняє потебніянством. Але у 1926 році він разом з учителем Дмитром Кучмою заснував перше науково-краєзнавче товариство.
Василь Харцієв (в центрі) з майбутніми вчителями.
Більшовики арештували В. Харцієва. Проте був уже невиліковно хворий і його відпустили додому помирати. Працівник обласного архіву Вадим Колєчкін розповів, що у справах репресованих В. Харцієва називали засновником буржуазно-націоналістичної організації.
В. Харцієв помер у 1937 році. Його могила не збереглась. Учасники слухань звернулись до міської топонімічної комісії з пропозицією назвати одну з вулиць іменем філолога, педагога й громадського діяча В. Харцієва, а на приміщенні педагогічного університету встановити меморіяльну дошку першому професорові.