Українці в Канаді зробили відчутний вклад до письменства, педагогіки, мистецтва. Серед них був Василь Курилик. Визначний вчений д-р Богдан Стебельський писав: ,,Для українського мистецтва Василь Курилик важливий тим, що він показав українську людину в Канаді, ту, яка творила цю Канаду й залишилася в ній жити, продовжувати себе в ній. Без Курилика не можна говорити про українців у Канаді, як не можна без нього говорити про канадське образотворче мистецтво взагалі“.
Перша українська церква.
В. Курилик народився 3 березня 1927 року в сім’ї українського фармера у Відфорді, Альберта. Його родове коріння виводиться з Буковини. Ще в 1896 році його дід і бабуся виїхали з Борівців у пошуках кращої долі за океаном. Його батьки стали фармерами, а В. Курилик в 15 років пішов з дому у самостійне життя.
Молоді роки його промайнули у Манітобі, де він закінчив школу і університет у Вініпезі й відразу поступив на студії малярства до Онтарійського коледжу, а звідси перейшов на навчання до Мистецького інституту ім. Альєнде в Мехіко. Йому доводилося важко працювати лісорубом у провінціях Онтаріо і Квебек і жити вкрай бідно.
Незважаючи на труднощі, успішно завершив мистецькі студії в Лондоні, Англія, де здобував освіту протягом 1952-1959 років. Він важко захворів на очі і його недуга загрожувала йому повною сліпотою. В. Курилик став ревно молитися і врешті повністю прозрів.
Перший багатий врожай.
Від того часу В. Курилик майже всю свою творчість присвятив християнству, поїхав до Святої Землі, де ходив Христос, й усі ці місця в покорі пройшов пішки та змалював. Він побував у Вифлеємі, Назареті, Єрусалимі, Єрихоні, на Ґенисаретському озері. Малював краєвиди, архітектурні пам’ятки і людей, що спричинилося до створення циклю „Пасії св. Матея“ з 160 картин.
З своїми картинами В. Курилик вперше виступив в 1960 році в Ґалерії Айзека в Торонто. Від того часу, майже кожного року відбувалися виставки творів мистця, у яких тематика тісно переплітається з історичною долею народу та релігією. Варто згадати твори „Пустельник у печері святої Лаври Київської“, „Вибирають гетьмана“, „Трагедія у Винниці“.
Закінчення переїзду через Атлантійський океан (частина картини).
За 15 років до Чорнобильської трагедії у своїх картинах про атомний викид написав вражаюче застереження. Добре відоме символічне полотно „Нуклеарна Мадонна“, написане в дочорнобильську добу. Після 1986 року твір набув іншої назви – „Чорнобильська Мати Божа“.
Однак вершиною у творчости В. Курилика є серія „Страсті Христові“, тобто ілюстрації до Євангелії, яка охоплює понад 20 картин. Понадто В. Курилик оформив художньо „Лиса Микиту“ Івана Франка, видавані різні книжки, зображував з великим хистом тварин.
В. Курилик – це окрема постать і окрема епоха на тлі українського і світового мистецтва. Українці мають право гордитися творчістю свого мистця, для якого Україна і Канада стали однією батьківщиною. Вийшло декілька монографій про нього та кольорових альбомів, а також п’ять кінофільмів. Автобіографія В. Курилика „Зо мною же хтось“, видана у американському університеті Корнел для студентів психології, розповідає про життя В. Курилика від його дитинства до визнання його мистцем міжнародного значення.
Зимова Канада: шкільний автобус та український весільний поїзд.
В. Курилик мріяв побувати на батьківщині своїх предків й в 1970 році така можливість з’явилася. Група українських мистців з Канади і США побувала в столиці України, а також у Львові, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Полтаві. Поклонилися могилі Тараса Шевченка в Каневі, де В. Курилик намалював „Дух Шевченка витає над Канадою“ – духовне освідчення любови до України. В. Курилик відвідав село Борівці, звідки виводиться його рід.
Після повернення до Канади В. Курилик знову отримав дозвіл відвідати Україну у вересні 1977 року. В цей час був він вже хворий, але таки поїхав і там створив майже 100 рисунків. Повернувшись до Канади, закінчував свої ескізи вже у шпиталі, працюючи майже до останнього дня.
В. Курилик помер 3 листопада 1977 року, проживши лише 50 років. У його спадкові понад 10 тис. картин, малюнків та ескізів. Чимало з них розійшлося по світу, а в Ніяґара-Фолс діє музей В. Курилика, а також постійна виставка „Український піонер“. На цю тему написано майже 4,000 робіт. Канада гідно оцінила визначні досягнення свого сина, нагородивши його Орденом Канади.
* * *
На цій сторінці вміщено картини і частини картин Василя Курилика‚ намальовані на шести дерев’яних панелях в Ніяґара-Фолс музеї восени 1971 року‚ як серія „Український піонер“. Картини розповідають про прибуття українців до Канади та перші нелегкі роки їхнього життя у новій країні.