29 вересня, 2016

Америка і світ

„Тиха дипломатія“ між США і КНДР

ВАШІНҐТОН. – Офіційно Північна Корея та США не мають дипломатичних відносин і не ведуть жодних розмов за винятком взаємних звинувачень. Але за кулісами мала група колишніх дипломатів США та урядовців американських розвідчих кіл реґулярно зустрічається в Сінґапурі, Берліні, Пекіні та інших місцях з високопосадовцями уряду Північної Кореї. Обговорюють деталі ядерної програми, вплив міжнародних санкцій на Пхеньян, безпеку у Вашінґтоні, Сеулі та Токіо. Постійний учасник цих розмов Леон В. Сіґал, колишній високопадовець Державного департаменту США, розповів 23 вересня‚ що ці позакулісові розмови є корисними для обох сторін. Критики кажуть‚ що це марнування часу, бо дозволяє Пхеньянові вдавати миролюбця, а одночасно порушувати існуючі угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. („Stars and Stripes”)

Президент Польщі відвідав храм у США

ДОЙЛСТАВН, Пенсильванія. — Президент Польщі Анджей Дуда разом з дружиною Аґатою Корнгавзер-Дуда відвідали 18 вересня польський національний храм Нашої Матері Ченстоховської у Дойлставні, недалеко Філядельфії. Він є першим польським президентом котрий відвідав цей релігійний центр. Храм був освячений 1955 року і тепер включає церкву, каплиці, цвинтар і статуї. А. Дуда з дружиною поклали квіти біля новоосвяченого знаку „Жертвам і мученикам комунізму”. („The Philadelphia Inquirer”)

Дебати спостерігало 80.9 млн. осіб

НЮ-ЙОРК. – Телевізійна аґенція новин Сі-Ен-Ен повідомила 27 вересня, що приблизно 80.9 млн. американців спостерігало за телевізійними дебатами між кандидатами у президенти США демократом Гиларі Клінтон і республіканцем Дональдом Трампом. Це перевищило дотеперішній рекорд 80.6 млн. глядачів, який був встановлений під час телевізійних президентських дебат 1980 року між республіканцем Рональдом Рейґаном і демократом Джимі Картером. Дебати між Д. Трампом і Г. Клінтон 26 вересня були першими перед президентськими виборами 8 листопада. Відбудуться ще дві зустрічі 9 і 19 жовтня. („Reuters”)

Що означає „релігійна свобода” у США?

ВАШІНҐТОН. – Комісія США з громадянських прав 8 вересня оприлюднила свій 309-сторінковий звіт про релігійну свободу та громадянські права в Америві. Голова комісії Мартин Кастро, демократ з Чикаґо‚ якого Президент Барак Обама призначив на цю посаду в 2011 році, заявив що „релігійна свобода” це просто „зашифровані слова для дискримінації, расизму, сексизму, гомофобії, іслямофобії, християнського верховенства та інших форм нетолерантности”, і що вони мусять підлягати антидискримінаційним законам. Критики кажуть, що це є ще один приклад ворожого наставлення американських ліберальних кіл до Першої поправки Конституції США, в якій ґарантується свобода релігії. („The Washington Times”)

Які є віровизнання виборців США?

ПРІНСТОН, Ню-Джерзі. — Впродовж літа компанія „Ґелуп“ проведела опитування про релігійні сповідування прихильників кандидатів у президенти США. Серед протестантів 35 відс. підтримують демократичного кандидата Гиларі Клінтон, а 40 відс. підтримують республіканського кандидата Дональда Трампа. Одначе, серед майже всіх інших віровизнань перевагу має Г. Клінтон: серед католиків – 45-33 відс., серед юдеїв – 52-23 відс., серед мусульман – 64-9 відс., серед інших нехристиянських релігій – 48-18 відс. Лише серед мормонів Д. Трамп має перевагу 33-16 відс. Серед невіруючих більшість висловилося за Г. Клінтон – 44-19 відс. Коли проаналізувати відповіді протестантів за расою, то білі протестанти підтримали Д. Трампа (51-23 відс.), а темношкірі протестанти висловилися за Г. Клінтон (75-9 відс.). Серед католиків респонденти еспанської раси підтримали Г. Клінтон (67-12 відс.), а решта католиків висловилися за Д. Трампа (44-34 відс.). (www.gallup.com)

Обама не матиме ядерної „спадщини”

ВАШІНҐТОН. — Високопосадовець американського уряду анонімно заявив 5 вересня, що намагання Президента Барака Обами створити свою особисту „спадщину” в ділянці закордонної політики зазнали невдачі. Натяки Білого Дому в липні‚ що можлива нова політика Америки‚ яка ніколи не дозволить‚ що США будуть першою країною у застосуванні ядерної зброї‚ викликала тривогу й застереження серед її союзників. Тепер стало відомо, що Секретар оборони Ештон Картер і Державний секретар Джон Кері переконали президента відмовитися від такої зміни, тому що такі країни як Північна Корея, Китай та Росія стримуються від неядерної атаки на США‚ бо бояться ядерного відплатного удару. У додатку, Росія недавно змінила свою ядерну доктрину, яка тепер дозволяє на користування ядерною зброєю навіть під час неядерних воєн. („The New York Times”)

Яким буде наступний головнокомандувач?

НЮ-ЙОРК. — Колишній Секретар оборони США Роберт Ґейтс написав статтю 16 вересня в газеті „Вол Стріт Джорнал”‚ де він критикує кандидатів у президенти Гиларі Клінтон і Дональда Трампа. Він вважає, що замало ще знано про погляди кандидатів на закордонну політику США. Для прикладу, ні Г. Клінтон, ні Д. Трамп не зайняли становища про щодо політики Північної Кореї. Автор вважає, що жоден з кандидатів досі не висловився виразно про американські збройні сили і коли треба було б застосувати їх. Р. Ґейтс вказує на захоплення Криму Росією та її війну в східній Україні як приклад викликів наступному головнокомандувачеві Збройних Сил США. („The Wall Street Journal”)

США дадуть Ізраїлеві 38 млрд. дол. 

ВАШІНҐТОН. — Засоби масової інформації повідомили 15 вересня‚ що США підписали пакт з Ізраїлем, надаючи йому безпрецедентно високу суму – 38 млрд. дол. – військової допомоги впродовж 10 років, починаючи з 2019 року. Пакт був підписаний без розголосу у Державному департаменті США. Його підписали діючий дорадник національної безпеки Ізраїля Джейкоб Наґел і Державник підсекретар США для політичних справ Томас Шенон. Аналітики вважають, що Президент Барак Обама думає‚ що Америка дала забагато, а Прем’єр-міністер Ізраїля Беніямін Нетанягу думає‚ що Ізраїль отримав замало. Ця найновіша поміч США Ізраїлеві становить понад половину безпосередньої військової допомоги‚ яку Америка надає всім країнам у світі. („The Washington Post”)

Закликають переіменувати школи

САН-ФРАНЦІСКО. – Президент Шкільної ради Сан-Франціско Мет Гейній запропонував переіменувати назви шкіл‚ які носять Джорджа Вашінґтона чи Томаса Джеферсона‚ тому що вони утримували рабів. „Жодна школа не повинна носити назви рабовласників”, – написав він 4 вересня. У інтерв’ю для преси 7 вересня він додав‚ що також треба переіменувати школи‚ які носять назви порушників людських прав. У травні шкільна округа в Гюстоні, Тексас‚ переіменувала сім шкіл‚ які мали назви славних конфедератів з часів Громадянської війни. Критики кажуть, що осуд першого Президента США та інших засновників країни є блюзнірством. („Los Angeles Times”)

Збройні Сили США у бюджетовій кризі

ВАШІНҐТОН. — Головнокомандувачі всіх гілок Збройних Сил США свідчили у Конґресі 15 вересня, що брак узгодження державного бюджету американським Конґресом доведе до того, що члени Збройних Сил будуть не готові до бойових дій. Чотиризіркові офіцери одноголосно ствердили, що життя американських військовиків опиняться під загрозoю. Конґрес проголосував за збільшення оборонного бюджету на 18 млрд. дол. у 2017 році, але Секретар оборони Еш Картер скритикував цей крок, кажучи‚ що країні потрібно збільшити бюджет на багато довше‚ ніж на один рік. („Associated Press”)

Коментарі закриті.