7 квітня, 2017

Привид Майдану лякає Путіна

Друк
26 березня у Москві сталися масові насильства поліції проти молоді. (Фото: „Укрінформ“)

26 березня у Москві сталися масові насильства поліції проти молоді. (Фото: „Укрінформ“)

Олена Матусова (Радіо Свобода) повідомила, що 26 березня у 83 містах Росії відбулися акції протесту проти корупції влади. Тільки в Москві протест зібрав понад 20 тис. учасників. В основному, це були молоді люди. Акція, яка проходила у формі прогулянки, здивувала й організаторів заходу, і владу. Відомий опозиційний політик Дмитро Ґудков розповів Радіо Свобода про свої враження: „Мене здивувало, що в реґіонах люди вийшли на несанкціоновані акції в такій кількості. Мене здивувало, що вийшла молодь, яка раніше не виходила на подібні заходи. Безстрашні молоді чудові люди з громадянською позицією. А коли виходить активна молодь, то не буває почуття страху перед поліцією“.

Фонд боротьби з корупцією на початку березня опублікував розслідування про незадекляровану нерухомість глави уряду Росії Дмитра Медведєва і його можливої причетности до корупції. Відомий опозиціонер і кандидат у президенти Олексій Навальний закликав провести акції по всій країні 26 березня. Його арештували і Тверський районний суд Москви призначив О. Навальному 15 діб арешту і 20 тис. рублів кари (приблизно 350 дол.) у справі про організацію акції в центрі Москви. Суд розглядає також адміністративні справи щодо інших затриманих, серед яких велика частина – це молоді люди. Підсумок антикорупційної акції у Москві побив рекорд щодо затриманих – їх понад 1,000.

Політолог Валерій Соловей вважає, що це початок маштабної політичної кризи: „Підуть репресії проти політичних і громадських активістів вже з квітня. Цього разу це буде носити більш маштабний і менш правовий характер“.

Минають дні і тижні, а події в Росії усе ще залишаються в полі зору російської світової спільноти. Передовсім стала несподіванкою масова участь в цій акції молоді, яку досі вважали байдужою до політики. Другим фактором уваги стало масове застосування сили проти учасників демонстрацій.

Відомий кінорежисер Олександер Сокуров, отримуючи нагороду Російської академії кіноматографічних мистецтв 28 березня сказав: „Якщо ви бачили, що відбувалося у неділю, то ви бачили, як багато було цих жертв, коли за руки, за ноги хапали дівчат, школярок і тягли кудись. Грубо. Це було насилля. Ми багато разів впродовж багатьох років казали: „А де ж ви, студенти? Де ви, школярі? Ви помічаєте, що ви всередині країни? Ви помічаєте, що відбувається?“ Було мовчання, їх не було. І ось вони з’явилися“.

O. Сокуров також наголошував на необхідності звільнення українського режисера Олега Сенцова, якого засудили на 20 років ув’язнення і відправили відбувати термін у Сибір.

О. Сокурова підтримали письменники, мистці, журналісти. Конституція Росії не забороняє масові акції і будь-яке насильство до їх учасників є антиконстиційною ініціятивою центральної або місцевої влади.

Заінтриґувало суспільство й мовчання Кремля про події в Росії – викривальний фільм про Прем’єр-міністра Дмитра Мєдвєдєва і саму акцію 26 березня. Лише 30 березня Президент Росії Володимир Путін, забравши Д. Мєдвєдєва з собою до Архангельська, зробив заяву про те, що „якісь політичні сили намагаються використати питання боротьби з корупцією не для поліпшення становища в країні, а для саморозкручування на політичній арені перед політичними подіями, зокрема перед виборами“.

Він сказав: „Ми дуже добре знаємо, що це було одним з спонукальних мотивів і приводом державного перевороту в Україні. У який хаос занурили ці події нашого сусіда, Україну, ми також добре знаємо“.

Прес-секретар президента Дмитро Пєсков пішов далі й побачив ознаки посереднього підкупу учасників акцій, яким О. Навальний нібито пообіцяв допомогу в отриманні компенсацій за незаконні затримання через Европейський Суд з прав людини.

Тривале мовчання Кремля й наступні незграбні пошуки винних свідчать про розгубленість провідників Росії перед несподіваним для них виступом молоді по усій країні. Замість того, щоб почати розслідування звинувачень проти Д. Мєдвєдєва, замість того, щоб розпочати перемовини з обуреною цим мовчанням молоді, вийти до неї, В. Путін заховався в Архангельську, а його влада вдалася до насильства, до жорстокого застосування поліції і війська проти мирних демонстрацій. Чи не так було у Києві на Майдані, коли студенти вийшли з протестом проти дій Віктора Януковича та інших крадіїв? В. Путін повторює помилку свого українського ставленика, заявляючи про підкуп, про якісь „зовнішні політичні сили“. Його згадка про Україну засвідчила, що Кремль боїться власного Майдану і не знає, як його уникнути.

Проте затримані поліцією і засуджені молоді люди вийдуть після відбуття кари аж ніяк не прихильниками режиму і до них приєднаються тисячі їхніх ровесників. Ось тоді й у почнеться той самий „хаос“, який Москва намагається посіяти в Україні і якого невдовзі сама дочекається.

Коментарі закриті.