29 жовтня, 2020

„Нарбут ХХІ”: Міжнародний проєкт видавництва „Родовід” та Українського Інституту Модерного Мистецтва

Георгій Нарбут. Родинний силуетний портрет, а також Вадим Модзалев­ський, 1919.

ЧИКАҐО. – 7 листопада в Україн­ському Інституті модерного мистецтва (УІММ) відбудеться мистецький захід, присвячений Георгію Нарбуту – українському художнику-ілюстратору, основоположнику українського брендинґу, творча спадщина якого стала справжньою школою і джерелом творчого натхнення для багатьох послідовників.

Георгій Нарбут. Фронтиспис журналу „Мистецтво”, ч. 3, 1919. Колекція Харківського художнього музею.

„Нарбут ХХІ” – це спільний міжнародний проєкт київського видавництва „Родовід” та Українського Інституту Модерного Мистецтва в Чикаґо. Головне завдання проєкту – збереження та поширення у світі культурної спадщини українського графічного мистецтва, зокрема, видання знищеного у 1933 році збірника графічних творів Г. Нарбута.

Президент УІММ Мотря Мельник заявила: „УІММ має за честь бути партнером у цьому проєкті. Ми дізнаємось про засновника українського графічного мистецтва, українського патріота, який покинув Санкт-Петер­бурґ на висоті свого визнання і приїхав до Києва у 1917 році , щоб за допомогою мистецтва, побудувати бренд України, як незалежної нації”.

Георгій Нарбут. Літера ИІ із Абетки. 1917. Колекція Національного художнього музею України.

В програмі вечора будуть виступи куратора проєкту Мирослави Мудрак та директорки видавництва „Родо­від” Лідії Лихач, котра представить в США книгу М. Мудрак. Також відбудеться показ фільму Надії Парфан „Brand Makers” („Брендарі”). У фільмі відображено вплив Г. Нарбута на худож­ників минулих поколінь та ниніш­ніх бренд-виробників в Украї­ні.

На жаль, через проблеми, пов’язані з пандемією „Covid-19”, програма не включатиме експозицію, запляновану для цієї події. Презентація відбудеться в два етапи, з обмеженою кількістю учасників та дотриманням карантинних вимог.

Однак, для всіх бажаючих програма буде доступна у вітруальному режимі. Пропаґування мистецької спадщини Г. Нарбута буде проводитись в американських засобах масової інформації, в мистецькій пресі та серед мистецької спільноти.

Георгій Нарбут. Автопортрет з св. Георгієм, 1917. Колекція Національ­ного художнього музею України.

Г. Нарбут (1886-1920) – український художник-ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот, поштових марок), автор проєкту державного герба та печатки української держави, автор банкнот української гривні Української Народної Республіки (УНР).

Народився у 1886 році на хуторі Нарбутівка, біля Глухова (нині Сум­ська область), в багатодітній родині дрібного службовця. Ще з дитинства створював витинанки в народному стилі. Під час навчання в Глухівській гімназії захопився ілюструванням книг та геральдикою, переписував тексти стародавніми шрифтами, копіював гравюри німецької Біблії.

В 20-річному віці, разом з братом Володимиром (в майбутньому відомим поетом), переїхав до Санкт-Петербурґу. В цьому ж році обидва вступили до Імперського Санкт-Петербурґського університету.

Георгій Нарбут. Проєкт печатки Державного Секретарства, 1918. Колекція Національного художнього музею України.

За роки перебування в Санкт-Петербурзі Г. Нарбут здобув високе визнання, зокрема у 1915 році був призначений службовцем департаменту геральдії при гербовому відділенні Сенату.

У 1917 році художник переїхав до Києва, став професором графіки, а згодом і ректором новоствореної Української Академії Мистецтв. Саме в цей час було створено Українську Народну Республіку (УНР) та проголошено її незалежність від Російської імперії. В академії Г. Нарбут спілкувався з відомими представниками української інтеліґенції, зокрема з істориками та громадськими політичними діячами Михайлом Гру­шевським і Дмитром Антоновичем, художниками Василем та Федором Кричевськими, Михайлом Бойчуком та іншими.

Обкладинка книжки Мирослави Мудрак „The Imaginative World of Heorhii Narbut and the Making of the Ukrainian Brand”, дизайн Марії Норазян, „Родовід”, 2020.

За своє коротке життя Г. Нарбут збагатив світ українського мистецтва, залишивши в ньому для нащадків яскравий слід. За життя він був визнаний одним з найвидатніших графіків сучасности.

Український фонд культури (UCF) виділив ґрант київському видавництву „Родовід” на видання двох книг, створення фільму та різних реклямних акцій в Україні і за її межами, приурочених до 100-річчя з дня смерти Г. Нарбута.

Видавництво „Родовід” опублікувало вишукану кольорову україномовну монографію на 408 сторінках під назвою „Нарбут” та англомовне дослідження М. Мудрак „The Imagina­tive World of Heorhii Narbut and the Making of a Ukrainian Brand”. Моногра­фія представляє собою реконструкцію книги текстів та графічних творів художника, знищеної у 1933 році.

Директорка видавництва „Родовід” Л. Лихач в одному з інтерв’ю розповіла про зародження цього проєкту:

„Спочатку задумувалася клясична пара – виставка в інституті в Чикаґо „Художній світ Георгія Нарбута і творення бренду” і каталог виставки. Коли зрозуміли, що виставка може бути лише онлайн, вирішили, що відтворювати реальну експозицію у віртуальному просторі немає сенсу, адже виставка будується на взаємодії з творами мистецтва, це приватне спілкування з мистцем, пізнання, відчуття. А коли я звернулася до Надії Парфан з проханням зробити онлайн-виставку, вона, як кожна амбітна режисерка, побачила це по-своєму. Тож дослідження Мудрак і онлайн-виставка доповнюють одне одного, а не дублюють. Виходить ще краще, бо в каталозі ми маємо академічний дискурс, а Надія показує сучасних дизайнерів, які так чи інакше знають творчість Нарбута, його школу, і дистанційно вчаться у Нарбута, показує, що Україна – це країна брендарів, показує естетичну тяглість. Світовий успіх „Banda Agency”, яка в 2018 році створила новий брендинґ України, визнаний в світі, відзначений міжнародними призами, це потужне продовження справи Нарбута через 100 років. Для цих 100 років Нарбут – найголовніший брендар.

Нарбут не такий історичний, як Бутович чи Михайло Жук. Нарбут – як вічний дух, він живий. Від того, що він ввібрав дуже багато зі старого мистецтва, старих книг і перемодернізував його на свій лад, він створив нову, модерну мову на основі старого мистецтва. І тепер у молоді, мені здається, є також запит на своє, класне і модне, є бажання продовжувати традицію”.

Обидві книги доступні за передплатою: https://rodovid.net/category/books.

Коментарі закриті.