БАТ-ЯМА. – 27 травня в Українському культурному центрі відбувся творчий вечір відомої української актриси театру і кіно, Народної артистки України, Героя України Ади Роговцевої, її доньки – режисера та акторки Катерини Степанкової і молодого режисера Ахтема Сеітаблаєва.
А. Роговцева зіграла десятки ролей в кіно та на сцені театру ім. Лесі Українки, де її донька ставить вистави, в яких грає мама. А. Сеітаблаєв створив дві знакові художні кінострічки про депортацію кримських татар в 1944 році та рятування єврейських дітей в Криму в роки Другої світової війни.
Гості вечора побачили уривки з кількох вистав, які тепер ідуть на сценах Києва, познайомилися з цікавими сторінками біографії кінозірки, а також дізналися більше про її невтомну роботу на підтримку України.
Вона розповіла: „Ми з донькою ходили на Майдан і годували людей, співали з ними, розмовляли. А потім їздили в зону бойових дій, відвідували поранених в шпиталях, допомагали фінансово і словом. За це Росія звинуватила мене в зраді і заборонила мені в’їзд. Та тільки б і того лиха. Найбільша нагорода – це добре слово, погляд наших солдатів або дотик руки, як це було на сході. Ми відвідали шпиталь, де лежав молоденький хлопчик, але вже без ноги. Я присіла біля ного і поклала свою руку на те, що залишилося від ноги і сказала якісь заспокійливі слова і вже хотіла прийняти руку. А юнак поклав свою руку на мою і каже: посидьте ще трішки. Це подяка. А дякувати маємо ми нашим воїнам за те, що вони бережуть Україну, бережуть нас. І вмирають за Україну“.
А. Роговцева привезла книги, які написала після смерти Костянтина Степанкова, з яким прожила багато років. Книга називається „Мій Кость“. Друга книга присвячена синові, теж Костянтинові, який помер раптово кілька років тому.
А. Роговцева не приховує свій вік, незабаром їй виповниться 80. Але вона завжди з посмішкою, з бажанням всіх обійняти, сфотографуватися і сказати добре слово.
А. Сеітаблаєв відомий в Ізраїлі завдяки своїй останній картині „Чужа молитва“. На вечорі він представив свої фільми „Хайтарма“ про сталінську депортацію кримських татар, а також фільм „Чужа молитва“, що розповідає історію молодої кримськотатарської дівчини, яка під час окупації нацистами Бахчисарая врятувала життя 88 єврейських дітей. Врятувала двічі: спочатку від німців, коли дала всім дітям-євреям татарські імена, навчила татарської молитви, а потім від НКВД, коли депортували татар. Вона повернула дітям їхні імена і навчила їх єврейської молитви.
А. Сеітаблаєв розповів, що Росія не дозволила знімати фільм в Криму і його фільмували в Грузії, де в знімальній групі працювали люди кількох національностей, різної віри і вони говорили на різних мовах. Але А. Сеітаблаєв вважає: „Якщо у людини є віра, то немає значення якою мовою звучить молитва, головне аби вона звучала“.
Зустріч відбулася за програмою фестивалю „Україна та Ізраїль разом“ з участю ізраїльського добровольчого руху „Допомога“ та української благодійної організації „Стрічка надії“. Учасники вечора купували книги і фотографувалися з гостями з України.