КИЇВ. – Презентація книги Лариси Масенко „Мова радянського тоталітаризму“, яка щойно з’явилась у видавництві Кліо‚ відбулась у Національному музеї літератури України 7 листопада. На презентації виступили та відзначили надзвичайну актуальність видання директор Інституту української мови Національної Академії Наук України Павло Гриценко, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тарас Марусик, редактор журналу „Пам’ятки України“ д-р Ігор Гирич, рецензенти – доктори філологічних наук Євгенія Карпіловська та Пилип Селігей, друзі і колеґи Ольга Кочерга та Олексій Сінченко.
Професор Національного університету „Києво-Могилянська академія“ д-р Л. Масенко розглядає мову радянського тоталітаризму у виданні у двох аспектах: як мову великого ошуканства, що створювала світ словесних фікцій, призначених приховувати огидну дійсність, і як мову державного тероризму, антилюдську суть якої розкрито на основі аналізи текстів комуністичних вождів і документів каральних органів.
Окрему увагу авторка приділила уніфікації національного життя народів СРСР у період панування комуністичного режиму. Це була мова наказів, яку люди повинні були схвалювати або мовчки сприймати. Мова тоталітарного режиму мала функції політичної контролі, знищувала бажання політичної свободи. Перше, що зробили країни Центральної та Східньої Европи після падіння імперії зла – позбавились комуністичної мови.
Дискусія про мови в Україні – це не дискусія про російську мову. Йдеться про потребу позбавитись від мови тоталітаризму та про пошук справжньої української мови.