Заява Віце-президента США Джо Байдена під час спільної прес-конференції з Президентом України Петром Порошенком 17 січня у Києві. (Переклад заяви на українську мову розповсюдило Посольство США в Україні.)
Пане Президенте, можливо, мені доведеться телефонувати вам кожні кілька тижнів лише для того, щоб почути ваш голос. (Сміх.) Це триває вже чимало часу.
Усім доброго дня. Мені дуже приємно знову завітати до Києва, щоб вкотре підтвердити глибоке партнерство між нашими двома народами. Це моя шоста візита до України у якості віце-президента і п’ятий за рік з часу Революції Гідности на Майдані, неймовірної події, коли так багато українських патріотів піднялися, вимагаючи майбутнього, у якому цій країні надто довго відмовляли.
Я хотів приїхати сюди ще один раз під час своєї останньої подорожі у якості віце-президента, щоб високо оцінити проґрес, якого досяг народ України. Цього року ми відзначаємо 25-ту річницю здобуття Україною незалежности. Сполучені Штати Америки були поруч і надавали вам підтримку та допомогу на кожному кроці вашого шляху. Наше партнерство продовжується протягом каденцій чотирьох президентів Америки, які належали до різних частин політичного спектру. Воно має глибокі коріння як у Республіканській, так і у Демократичній партії.
Ви могли пересвідчитись у цьому кілька тижнів тому, коли двоє моїх хороших друзів „з іншого боку“ – колишні колеґи з Сенату Джон МакКейн та Ліндсі Ґрегем, а також Еймі Клобучар із моєї партії, відвідали українських військових на лінії фронту на сході.
Це тому, що американців та українців поєднують глибокі зв’язки – наші спільні цінності та спільні надії на майбутнє. І американський народ, включаючи приблизно 1 млн. гордих американців українського походження, розуміє, наскільки багато залежить від вашого успіху не лише для українців, але і для Европи та Сполучених Штатів.
Якщо ви і надалі рухатиметеся вперед, то не лише продовжите розбудову більш відкритого, більш демократичного, більш заможного майбутнього, на яке заслуговує український народ, але й забезпечите єдність міжнародного співтовариства, яке допомагатиме вам у ваших зусиллях.
І я сподіваюсь, що наступна адміністрація захоче залишитись вашим прибічником та партнером у подальшому розвитку. Але, як ви знаєте, ніхто не зможе зробити важку роботу замість українського народу. Це справа українських лідерів та людей – поставити потреби країни вище вузьких особистих інтересів, а загальне благо – вище зведення політичних рахунків та місцевих упереджень. Це стосується всіх – членів українського уряду; представників Ради, які присягнулися служити усьому народові України як єдиному цілому; суддів, які прийняли на себе відповідальність здійснювати безпристрасне правосуддя; представників засобів масової інформації та громадянського суспільства, а також звичайних громадян, завдання яких – забезпечувати відповідальність представників влади.
Як я зазначив минулого року, коли мав велику честь звернутись до [Верховної] Ради: ,,Кожен із вас має зобов’язання відповісти на виклик історії і, нарешті, збудувати єдину, демократичну українську націю, яка зможе витримати випробування часом”.
Ви вже пройшли чималий шлях, щоб цього досягти, пане Президенте. Тож я хочу подякувати вам, Петре [Олексійовичу], не лише за лідерство, але й за вашу дружбу. У мене вже були схожі почуття сьогодні вранці, коли я зустрічався із Прем’єр-міністром [Володимиром] Гройсманом. Як народ, ви прийняли багато дуже важких рішень. І набагато більше політичних рішень залишається попереду. Але не можна заперечувати, що з часу Майдану Україна досягла чималих результатів. Разом із динамічним поколінням активно настроєних на реформи українців ви почали оновлювати свій уряд, економіку, усю свою політичну систему.
Упродовж року після моєї попередньої візити ви продовжуєте виконувати вимоги щодо реформ у рамках пакету допомоги МВФ. Ви зміцнили банківський сектор країни. Ви захистили українських вкладників завдяки націоналізації ПриватБанку. Ви запровадили новаторську систему електронного деклярування для боротьби з корупцією, яка не дозволятиме посадовцям використовувати політичні посади для особистої вигоди.
Ваше Національне антикорупційне бюро та Спеціялізована антикорупційна прокуратура довели, що можуть впливати на ситуацію за наявності відповідних ресурсів. Дуже важливо, щоб ви і надалі зміцнювали всі свої антикорупційні відомства і викорінювали тих, хто хоче повернути Україну до кумівства та клептократії.
Завдяки здійсненим вами життєво важливим крокам ваша економіка знову зростає. Але попереду залишається ще чимало роботи для того, щоб Україна, у кінцевому рахунку, реалізувала свій потенціял як динамічна, сучасна економіка. Продовжуйте роботу з МВФ для впровадження важких реформ, завдяки яким українська економіка стане більш стійкою. Продовжуйте очищення банківської системи. Просувайте енерґетичні реформи, які зменшують залежність України від Російського газу. Працюйте над прозорою приватизацією державних підприємств. Створюйте бізнес-середовище з допомогою відповідальних правових та реґуляторних систем, завдяки яким Україна стане привабливим місцем для інвестицій. Жоден із цих кроків не буде легким. Жоден із кроків, які ви вже зробили, не був легким, але ви їх пройшли. І ми знаємо, що продовжувати роботу і довести її до кінця буде важко.
Вам доводиться одночасно боротися із раковою пухлиною корупції, яка продовжує роз’їдати українську демократію зсередини, та з безперервною аґресією Кремля.
Росія постійно та з різних сторін намагається підірвати ваш успіх, вашу безпеку, ваш суверенітет та вашу територіяльну цілісність. Це нападки брехливої пропаґанди. Спроби дестабілізувати вашу економіку. Україна, як і будь-яка країна Европи, має право самостійно визначати свій шлях. Але Росія хоче заперечити ваш вибір. Тож міжнародне співтовариство повинно і надалі стояти як один проти російської аґресії та практики примусу.
Зараз налічується понад 1.7 млн. внутрішньо переміщених осіб. Продовжуються утиски кримських татар. Понад 9,600 українців загинуло через бої на сході, понад 22 тис. було поранено під час конфлікту. І не менше однієї п’ятої цих жертв належать до цивільного населення.
Саме тому, крім 3 млрд. дол. кредитних ґарантій і 750 млн. дол. у формі допомоги для зміцнення вашої економічної стійкости, Сполучені Штати надали Україні 600 млн. дол. у вигляді допомоги із забезпечення обороноздатности. Ми проводили навчання для Національної ґвардії, реґулярних збройних сил, а також підрозділів спеціяльного призначення; допомагали підвищити вашу готовність та забезпечити функціональну сумісність ваших збройних сил із НАТО; надавали бронежилети, радари, прибори нічного бачення, медичне обладнання – усе це рятувало життя та зміцнювало вашу оборону.
Разом із нашими партнерами у ЕС та країнами великої сімки ми чітко дали зрозуміти, що санкції повинні залишатися у дії, поки Росія повністю, я наголошую, повністю не виконає свої зобов’язання відповідно до Мінських угод; і що санкції, запроваджені внаслідок анексії Криму, повинні діяти, поки Росія не поверне повну контролю народові України.
Я знаю, як вам важко зберігати віру в Мінський процес, коли Росія відмовляється виконувати свої зобов’язання щодо безпеки, але ми розуміємо, що він є єдиною життєздатною основою для вреґулювання конфлікту на Донбасі, відновлення управління України на сході та повернення контролі над державним кордоном. Це найбільша надія України на те, щоб рухатися далі як єдина країна.
Але дозвольте мені бути з вами щирим – політична частина угоди не може бути реалізована, поки не припиниться насильство з боку Росії. Лише після того, як Росія та її маріонетки на сході виконають свої зобов’язання стосовно припинення бойових дій і дадуть Донбасові можливість встановити мир і безпеку, можна очікувати повного виконання Україною своїх політичних зобов’язань.
Не є таємницею, що Росія не хоче, щоб ви досягли успіху, пане Президенте. Справа не лише в Україні. Справа у майбутньому, якого ми давно прагнули для єдиної, вільної та мирної Европи, адже єдність, воля та мир – це те, що відповідає життєвим національним інтересам як Сполучених Штатів, так і всіх европейців.
Ваша рішучість, ваша свобода від примусу, ваш успіх як ліберальної демократії – усе це суттєві складові у досягненні мети.
Тож я рішуче закликаю народ України: продовжуйте демонструвати відданість верховенству права; продовжуйте боротьбу із корупцією; наполягайте на прозорості; ведіть розслідування та притягайте до відповідальности чиновників, які виводять державні кошти заради власного збагачення. Протягом останніх 10 років Росія використовує іншу зброю зовнішньої політики. Корупція – це інструмент примусу, яким вона користується, щоб Україна залишалася вразливою та залежною. Тож продовжуйте впровадження реформ, щоб викорінити корупцію.
Я маю на увазі не лише оздоровлення влади. Справа у самозбереженні. Справа саме у вашій національній безпеці. Це не лише оздоровлення влади. Як я казав на початку, цього року, наші народи відзначають 25-ту річницю дипломатичних відносин. За цей час проґрес відбувався дуже нерівномірно. Інколи ми рухались уперед, а інколи – робили кроки назад.
Але український та американський народи мають одну спільну рису – вони ніколи не здаються. І найбільше надії на майбутнє в мене вселяє неймовірна енерґія та ентузіязм молодих українців. Я зустрічався з ними під час кожної з моїх попередніх візит до України. І не сумніваюсь, що вони надихатимуть, вимагатимуть і, в кінцевому результаті, досягнуть успіху, і збудують Україну такою, якою ми так давно хотіли її бачити.
Від себе особисто, пане Президенте, я хочу сказати, яким привілеєм для мене було підтримувати вас та стояти поруч із Україною останні 25 років – спершу, у якості сенатора, а останнім часом на посаді віце-президента.
Мене надихають ваші люди, їхня відвага, їхня стійкість, сміливі українці, які ніколи не втрачають надії на краще майбутнє, які кожного дня піднімаються і йдуть працювати заради демократичної та єдиної України.
Якщо ви можете і далі йти вперед, пане Президенте, якщо ви продовжите важку роботу і робитимете важкий вибір, щоразу ставлячи на перше місце Україну, я обіцяю вам, що американський народ буде поруч із вами. Цей рік, що починається, буде дуже, дуже показовим – дуже показовим роком.
Мені на думку спадає фраза Джона Кеннеді, коли вирішувалась доля подорожі на місяць. Він сказав, що Америка робить це тому, що ми більше не можемо, більше не бажаємо відкладати цю подію на потім. Я вірю, що український народ більше не хоче відкладати на потім вільну, відкриту, демократичну та заможну Україну. Тож ловіть свою мрію.
Я з нетерпінням очікую побачити, що наші народи зможуть збудувати разом, пане Президенте, за наступні 25 і більше років, тому що, як казав мій дідусь, з Божою допомогою та хорошими сусідами, хоча у сучасному середовищі на сусідів покладатися не варто, нам усе вдасться. Але все залежить від бажання вашого народу і надалі відстоювати те, чого він заслуговує, тому що він цього вартий.