До „Свободи“ надходять цікаві коментарі‚ оприлюднені в газетах України. Деякі з них подані нижче.
Підступна цифра п’ять
Вмирає старий вірменин, скликає родичів і знайомих і заповідає їм берегти євреїв. Молодий вірменин питає діда, невже це настільки важливо, що може бентежити вмираючу людину? „Так, – відповідає старий‚ – бо з ними покінчать і за вас візьмуться”.
Міністер закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський є відомим польським істориком. Але міністрів призначають, щоб вони переймалися сьогоденням і майбутнім, а не минулим. Тож безпека Польщі не сьогодні-завтра залежить від того, чи не опиниться вона знову між Росією і Німеччиною, як це вже було 1939 року. Тоді не меморандум, а ратифікована парляментами Великої Британії, Франції і Польщі угода про взаємну військову допомогу не допомогла Польщі уникнути четвертого поділу.
Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко нещодавно попередив, що Росія формує нову 8-му загальновійськову армію, до якої увійдуть 144-та, 3-тя і 150-та мотострілецькі дивізії та кілька бриґад. „За своєю організаційною структурою і озброєнням ці сили носять ознаки наступального характеру”, – підкреслив начальник Генштабу.
На це й схожі повідомлення варто звертати увагу польським міністрам і парляментаріям, а не вдаватися до історичних спогадів і менторства стосовно українців.
У сьогоднішній Німеччині є Соціял-демократична партія, яка входить до складу коаліційного уряду. Ця партія майже відкрито підтримує аґресивні дії Росі, вона є прибічником стратегічного альянсу з Росією. Тож новий пакт Молотова-Рібентропа з п’ятого поділу Польщі – не така вже й фантастика.Чи допоможе п’ята стаття статуту НАТО запобігти п’ятому поділові Польщі?
Щоб ця магічна цифра не стала для поляків сумною, польським політикам варто перейматися сьогоднішнім днем, а не вчорашнім.
Тож бережіть українців!
Олександер Болявський, „Високий замок“
Европі та США пора прокинутися
Волтер Скат переїхав в Україну шість років тому, став письменником. Він мешкає в місті Жмеринка на Вінниччині, а нещодавно вперше побував на фронті разом з добровольцями. Про свої враження він розповідає:
„Це війна. Це не боротьба з терористами, це боротьба проти реґулярної російської армії та їх повій. Вранці, вдень і ввечері чути вогонь зі стрілецької зброї, мінометів, артилерії та комплексів „Ґрад“. Европі та США пора прокинутися. Україна веде війну, яка в кінцевому рахунку захищає їх від наступної жертви. Україна – не проблема, вона – рішення, що може припинити аґресію Путіна в усьому світі.
Мені пощастило спостерігати за українськими вояками, що мали високий моральний рівень планку, були мотивовані, сповнені рішучости та патріотизму. Групу‚ з якою я подорожував‚ очолювали Андрій Сирак та Андрій Нечипорук. Вони зібрали усе необхідне, впорядкували та привезли воякам. Ми зробили близько 14 зупинок – під супровід артилерійського вогню та вибухів неподалік.
Добровольці – це фантастика. Це мільйони українців, які жертвують гроші та час, щоб підтримати дух у зоні бойових дій“.
„Газета по-українськи“