14 квітня, 2017

Визначені найпрозоріші міста України

Друк
Олександер Солонтай, експерт Інституту політичної освіти, представляє аналізу прозорости та відкритости міст України. (Фото: Український кризовий медія-центр)

Олександер Солонтай, експерт Інституту політичної освіти, представляє аналізу прозорости та відкритости міст України. (Фото: Український кризовий медія-центр)

КИЇВ. – Перша п’ятірка в оцінці прозорости муніципалітетів – Кропивницький, Київ, Івано-Франківськ, Миколаїв і Львів. Такими виявилися результати дослідження, презентованого 12 квітня в Українському кризовому медія-центрі. Міста досліджували за 91 показником, які характеризують 13 сфер і галузей: роботу органів місцевої влади, доступність та участь, закупівлі, дані про житлову політику, бюджетування та контракти, ґранти, виділення фінансів, соціяльні послуги, кадрові питання, професійну етику та конфлікт інтересів, відомості про землекористування та будівельну політику, комунальні підприємства і майно та освіту.

Дослідження – це пілотна аналіза прозорости та відкритости міст, який провели „Transparency International Україна“ спільно з Інститутом політичної освіти. За основу взяли словацьку методику, адаптувавши її до українських реалій. Експерти дослідили 25 міст: обласні центри, а також Маріюпіль, Сєвєродонецьк і Білу Церкву.

„Ми хочемо показати містам, у яких сферах у них є якісь недопрацювання, і дати містам чіткі сиґнали, як саме і що саме їм потрібно зробити для того, щоб підвищити прозорість особливо зараз у контексті децентралізації, коли дедалі більше влади, повноважень і ресурсів переходить на місця. Це, безперечно, позитив, але при переданні повноважень на місця з’являється більше корупційних ризиків, і наш проєкт націлений на те, щоб допомогти ці ризики мінімізувати“, – зазначила Катерина Цибенко, керівник проекту „Розбудова прозорости у містах України“ з „Transparency International Україна“.

Дослідження показало, що прозорість муніципалітетів залишає бажати кращого. Навіть міста із першими позиціями отримали трохи більше половини зі 100 точок: Кропивницький – 54.9, Київ – 54.45, Івано-Франківськ – 54.3. Більшість міст „потягнула донизу“ ситуація з відкритістю у сфері освіти і соціяльних послуг та виплат. Експерти очікують, що аналіза заохотить муніципалітитети покращити ситуацію у сферах, де є проблеми, а також консультуватися із містами, які за певними сферами зайняли вищі позиції.

„Навіть серед тих, що знаходяться у „хвості“, кожній громаді є чим похвалитися – є такі, які зробили щось так, як інші не зробили. Таким чином, ми створимо фактично „банк даних“ кращих практик, якими вони зможуть обмінюватися між собою, і частина громад просто „підтягнеться“, – зазначив Олександер Солонтай‚ експерт Інституту політичної освіти.

Щоб допомогти муніципалітетам покращити свої показники, у межах проєкту проведуть 15 навчань і семінарів для активістів, представників влади та журналістів, на яких їх навчатимуть як боротися з корупцією і підвищити прозорість.

„Децентралізація призведе до того, що більше контролі передається на місця. Необхідно, щоб громадяни контролювали владу, і ми дамо їм для цього усі інструменти“, – зазначила К. Цибенко.

Особливу увагу приділятимуть сферам, у яких міста набрали найменше точок. Після цього 15 місцевих ініціятив через конкурс отримають невеликі субґранти на підвищення прозорости у своїх містах. Наприкінці проєкту дослідники повторно складуть оцінку прозорости, щоб оцінити результати впливу заходів на підвищення прозорости. Коли аналогічний проєкт здійснювали у Словаччині, міста за чотири роки підвищили свою прозорість із 40 відс. до 47 відс.

Представники міської влади міст-переможців зазначили, що оцінка для них – корисний показник того, де є проблеми. „Навіть ці невисокі оцінки – це поштовх для розвитку і виправлення помилок, тому що наосліп їх шукати набагато важче. Результатом цієї роботи буде обмін досвідом між містами України і виправленням недопрацювань“, – зазначив Олексій Кайда, заступник міського голови Івано-Франківська. Більша відкритість вигідна і самим муніципалітетам.

Проте є і неоднозначні питання – наприклад, законодавча вимога про наявність наглядових рад на державних підприємствах виправдана не в усіх випадках, тому що є підприємства, які практично не приймають рішень, зазначив Генадій Пліс, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації. Також, за його словами, інколи виникають протиріччя між вимогами прозорости і законом про захист персональних даних.

У червні 2017 року таким дослідженням охоплять 100 найбільших міст країни. „Через два місяці, коли ми включимо сюди ще 75 міст, я прогнозую, що деякі міста, які не є обласними центрами‚ переженуть деякі обласні центри“, – зазначив О. Солонтай.

 

Коментарі закриті.