Коли вибирали Президентом України Петра Порошенка чи можна було сподіватися, що він використає свою владу в першу чергу для власного збагачення, а український народ і його потреби для нього будуть дуже далекі. П. Порошенко виріс до п’ятого місця найбагатших осіб в Україні за цей час, а Україна стала найбіднішою країною в Европі. В останньому році ріст її економіки був заледве 2 відс. А П. Порошенко збирається на переобрання. Гаслом його кампанії буде, що у час війни небезпечно вибирати нову владу. Для нього вигідна та війна.
Я ніколи не сподівався, що українські науковці стануть переконувати не тільки українців, але науковий і політичний світ, що у Голодоморі 1932-1933 років згинуло не 7 мільйонів українців, як про це говорилось і писалось включно з чужоземними дослідженнями, а далеко менше, тобто трохи більше половини того числа. Я не сподівався, що Український iнститут національної пам’яті, який, здавалося б, перебуває в руках молодих патріотичних науковців, піде найлегшим шляхом, приймаючи обидві цифри і пропонуючи просто казати „мільйони жертв“.
Я не думав, що сьогоднішня влада в Україні, побудована і обрана на крові другого Майдану, 100-річчя проголошення української держави 22 січня 1918 року, цю історичну і політичну річницю проіґнорує та обмежиться тільки вшануванням пам’яті героїв Крут і трохи Дня Соборности.
Я не передбачав, що польська влада дозволить собі оприлюднити перед цілим світом зухвале ставлення до історії, щоб знищити відносини з Україною, з Ізраїлем, з США впровадженням антидемократичного і кримінального закону про заборону звинувачення поляків за події під час Другої світової війни.
Я не думав, що Український Вільний Університет влаштує виступ німецького науковця Андерса Умланда, який у своїх писаннях паплюжить визвольну боротьбу ОУН і УПА в час Другої світової війни, закидаючи їм співпрацю з нацистами проти євреїв та навіть геноцид „мирного“ польського населення на Волині.
Я не сподівався, що українські комуністи запропонують до 100-річчя української визвольної революції передрукувати книжки українських комуністів Василя Шахрая і Сергія Маслаха „До хвилі“ з 1919 року. Чи немає способу на краще відзначення?
Ми українці колись також навчимося керуватися передусім добром власного народу та не ставити колоди на шляху до зрозуміння і визнання нас як народу, який перейшов один з найважчих історичних шляхів в історії людства. Завжди є надія.
Ню-Йорк