Тихоплинне життя міста Любомль і волости було порушено Першою світовою війною. Влітку 1915 року німецькі і австрійсько-угорські війська підійшли до річки Буг. Любомльська округа була поділена на дві зони між окупантами. На північ від села Згорани стояли німецькі війська, а в південній частині і Любомлі була австро-угорська адміністрація, яка під впливом українських депутатів з Галичини та Українських Січових Стрільців (УСС) зробила деякі поступки українському населенню. Комендантами на Волині в окупованих містах були старшини УСС. Комендант Любомля, якого місцеві жителі прозивали „Золотий зуб” на базі двоклясного сільського училища в 1916 році відкрив школу, де вперше за всю історію міста навчання велось українською мовою. Почали відновлювати поштовий зв’язок.
Костел св. Трійці, побудований 1412 року. На передньому пляні видно дзвіницю, побудовану 1640 року.
У Любомлі окупаційними австрійськими військами було створене етапне поштове відділення 259. Маґістрат дав згоду на обслуговування до 900 населених пунктів.
Згідно з постановою міської ради Любомля та начальника 259-ої австрійської етапної пошти підполковника А. Штерната у вересні 1918 року у Празькому мистецько-видавничому підпрнємстві „Уніон” було замовлено серію марок для поштового вжитку цивільного населення Любомльської округи. Малюнки марок були зроблені з фотографій і виконав їх учень Празької мистецької школи Капер. Всього було випущено п’ять марок різних кольорів з зображенням найцікавіших архітектурних споруд міста.
Ринкова площа і ансамбль мурованих магазинів.
Католицький костел св. Трійці й будинки Якова Ґінзбурґа і Давида Корнфрахта.
Написи на кожній марці вгорі німецькою мовою „Stadtpost Luboml”, внизу українською мовою „Мійска почта Любовні”, а на номіналі 50 „Мійска почта в Любовні”. На номіналі 25 написи переставлені місцями, український текст зверху а німецький знизу. Цей самий напис польською мовою розміщений зліва „Росztа miejska w Lubomlu” і справа єврейською мовою.
Ці марки дуже цікаві для колекціонерів по-перше тим, що Любомль – єдине місто в Україні, яке в той період випустило серію марок з місцевими краєвидами, по-друге, вони цікаві тим, що написи на марках зроблені українською, німецькою, польською та єврейською мовами (останній напис на той час взагалі був унікальним для світової практики). До цього жодна з країн не друкувала марки чотирма мовами. Лише ООН значно пізніше випустила марки на п’яти мовах.
Дерев’яна православна церква Різдва Богородиці, побудована І884 року на місці старішого храму.
Українською мовою надруковано „в Любовні”. Слід відзначити, що тоді назви деяких міст вживалися на давній, іноді народній вимові. Це підтверджує знана артистка Наталія Ужвій, пишучи в своїй біографії, що вона народилась в Любовні. Але на інших трьох мовах назву Любомль подано традиційно. На жаль, любомльські марки в міжнародному каталозі „Міхель” віднесені до Польщі, а не до України, хоча тоді була австро-угорська окупація. Вони ніколи не згадувались в радянських філателістичних каталогах.
Ці марки свідчать про те, що маґістрат Любомля зумів об’єднати не тільки корінне населення, а й національні меншини.
Зображення величної старовинної синагоги, побудованої 1510 року. Вигляд з ринкової площі.
На марках зображені синагога, площа Ринок, костел (двічі) і православна дерев’яна церква. На цій сторінці подаємо конкретно опис кожної марки за номіналами.
Марки Любомля не були в поштовому обігу через відхід австро-угорської армії з міста 1918 року та зайняття його польськими військами. Весь наклад готових марок було продано в Празі філателістичним торгівцям.
Пошта України 2018 року випустила конверт до 100-річчя марок з Любомля.