Ще у ХVІІІ ст. московська цариця Катерина ІІ, до речі на 100 відс. німецького роду, постановила переписати історію Московії, яка привласнила собі ім’я Росія. Вирішила вона це робити, бо вважала, що статусу імперії не відповідає просто скупа історія Московії, яка тепер розширилася до імперії. Київський журналіст і автор книги „Едіп Московський“ Валерій Примост у передмові до згаданої книжки пише: „Коли потрібно було, Московія надягнула татарський сіряк і малахай, щоб увійти в довіру, а потім і перемогти хана. А настав час, і вона перевдягнулася в европейський сюртук, щоб безперешкодно підкрастися вже до нової „здобичі“.
І в стосунках з Україною Росія завжди презентувала себе в „братській одежі“. Але, незалежно від зовнішнього убранства, Росія завжди була вірна собі, точніше — своїй „здобичницькій“ природі, яка є у неї не лише рисою характеру, а базовим чинником способу виживання“.
Сьогодні стоїть перед Україною питання автокефалії її Православної Церкви. Здається всі крапки над „і“ поставлено, чекаємо Томосу від Константинополя. Найбільшим та чи майже єдиним чинником спротиву є Москва. До Вселенського Патріярха Варфоломея їздив у цій справі сам Московський Патріярх Кирило.
Нещодавно в околиці містечка Сілвер-Спрінґ, штату Меріленд, біля парафії Української православної катедри св. Андрія відбувся український фестиваль. Відвідала його моя доня. Ввійшовши до церкви, вона зауважила килим з зображенням двоголового орла й впізнала це зображення як символ Московської імперії. Вона відразу зателефонувала до мене.
Я звернувся спокійно до пароха о. Володимира за поясненням. Він запитав мене, чи був я у Патріяршому Володимирському соборі у Києві? Ясно, що був. 29 липня слухав проповідь Патріярха Філарета про автокефалію. Чи зауважив я що там є подібні килими? Отець Володимир погодився, що двоголовий орел це символ Москви. Одначе прочитав мені лекцію по історії. Цей герб був символом взагалі імперій, пізніше Візантійської імперії, і став символом Православної Церкви яка походила з Візантії. Москва не тільки узурпувала Візантійське Православ’я, а й привласнила рівночасно герб Візантії.
Опісля я почав досліджувати політичний зміст цієї символіки. Московський двоголовий орел це більше як просування концепції „руського мира” – це проголошення себе імперією, наслідником Візантії, третім Римом, або другим Єрусалимом. Московія представила себе у ХVІ ст. осідком Православ’я супроти католицького світу та держав Польщі і Литви, активно продовжувала політику „здобуваня“ князівств Іваном ІІІ, який і загарбав цю символіку, а Іван ІV, так званим „Грізний“ продовжував цю політику з великою жорстокістю. Таким чином, до кінця століття Московія запросила, а після того безлично взяла та тримала заручником Вселенського Патріярха, проголосила свого політичного наставника Патріярхом Православ’я і примусила Вселенського Патріярха у підневільному стані погодитися з цим проголошенням. Поневолення Києва до цього продовжувалося протягом ХVІІ ст.
Ця узурпація спадку Візантії і Православ’я москалями подібна до справи узурпації самої назви Росія, яку привласнив для Московії Цар Петро І у ХVІІІ ст., тим самим узурпуючи два століття історії та християнства, та встановлення злуки з Київською Руссю шляхом сина Київського князя Володимира Мономаха Юрія Довгорукого, якого уважають основоположником Московії на половині ХІІ ст., хоча це питання дуже спірне, бо навіть у той час Московія не була князівством, а васалом Золотої Орди, а опісля Ханату. Двоголовий орел, до речі, був також символом Орди.
Мабуть, ніхто так добре не розумів цього, як розумів це Тарас Шевченко, який часто перебував у товаристві москалів, бо, до речі, прожив половину свого життя на території Московії та мав навіть багато друзів серед москалів, але ніколи не користувався їхньою назвою „Росія“ чи „росіяни“. Т. Шевченко писав тільки „Московія“, „Москва“, „москалі“, в найкращому випадку „москалики“ і відкрито висловлювався, що „москалі лихі люди, зроблять лихо з вами“.
Ось чому сьогоднішнє стремління до автокефалії українського Православ’я є таким важливим для українців і такими противним для москалів. Бо автокефалія означає духовне знищення Московської імперії, а також великі збитки матеріяльні, бо українські „незрячі гречкосії“ є матеріяльною підпорою московської православної імперії. Розуміння двоголового орла необхідне, щоб оцінити, що таке Москва. Фактично, у Москви є все, але нічого свого, тільки все чуже, оббріхане і вкрадене, а столицею і патріярхальним осідком православного християнства східних слов’ян може бути тільки Київ. Здається, ми будемо свідками розпаду ще одної імперії.
Ню-Йорк