12 січня, 2018

Наталя Пасічник – посланець української культури у Швеції

Наталія Пасічник

Український інститут у Стокгольмі піяністка Наталія Пасічник заснувала на громадських засадах у 2014 році, коли Росія почала війну проти України. Однією з причин цього кроку була не тільки любов до української музики, а й усвідомлення того, що про Україну шведи майже нічого не знають. У концертних залях звучала музика Сергія Рахманінова, Петра Чайковського, Дмитра Шостаковича, а імена Миколи Лисенка чи Миколи Леонтовича були для шведів порожнім звуком. Дмитро Бортнянський сприймався як російський композитор.

Чи шведи знають, що Ярослав Мудрий був одружений з Інґіґердою, дочкою короля Улофа Шетконунґа? Що гетьман Іван Мазепа був союзником короля Карла ХІІ? Тобто історичних зв’язків не бракувало ніколи.

Першим підтримав Наталію її чоловік Фредерік Йонсон, психолог, який відтоді безоплатно працює в інституті. Власне, зустріч з ним визначила її покликання, як посланця української культури у Швеції.

Звісно, не відразу. Спершу була лише музика. Зростала не в музичній родині. Батько Ігор Пасічник – ректор Національного університету „Острозька академія“, мама Ядвіга – професор математики. До музичної школи першою пішла старша сестра Ольга. Наталія заздрила їй і теж прагнула вчитися музики. У трирічному віці почала займатися з приватною вчителькою. Потім вчилася у Львові – в школі-інтенаті ім. Соломії Крушельницької, у музичній академії ім. М. Лисенка, у Музичній академії ім. Фредеріка Шопена у Варшаві, у шведській Королівській академії музики. Гастролювала у Европі, США, Японії, виступала в найвідоміших концертних залах світу.

На початку кар’єри поїхала на свій перший музичний конкурс ім. Кароля Шимановського до польської Лодзі. Була єдиною учасницею з України. Після цього її стали запрошувати на різні фестивалі. На одному з них у Швеції зустріла свого чоловіка. Так у її життя 25 років тому прийшла Швеція. Викладала в Королівській академії музики та у вищій школі „Біркаґорден” у Стокгольмі. Захоплюється гірськолижним спортом. Подружжя має 21-річну дочку Ніколіну.

Заснування Українського інституту підтримав не лише чоловік, а й тодішній Міністер закордонних справ Карл Більдт, позитивно поставилися до новини Король Карл XVI Ґустаф, шведська музична громадськість. Завданням інституту стало просування української культури у професійний, зокрема шведський простір. Це значно важливше для України, ніж Дні українського кіно чи Дні української музики, на які приходять лише закордонні українці.

Український інститут, не будучи державною організацією, представляє Україну в Европейській спілці культурних інституцій, у якій 13 інституцій – польські, французькі, італійські, еспанські, – мають державне фінансування й адміністративні ресурси. Це дає можливість робити спільні проєкти. Інститут бере участь у найбільшому в Скандинавії книжковому ярмарку „Göteborg Book Fair“, провів третій Нордичний фестиваль українського кіно, на якому були показані найновіші картини „Моя бабуся Фані Каплан“ Олени Дем’яненко, „Чужа молитва“ Ахтема Сеїтаблаєва, „Червоний“ Зази Буадзе та стрічка про війну на Донбасі „Іній“.

У Стокгольмі виступають дитячий хор „Щедрик“ і хорова школа „Adolf Fredriks Musikklasser“. (Фото: Міжнародний інститут культурної дипломатії)

У Стокгольмі виступають дитячий хор „Щедрик“ і хорова школа „Adolf Fredriks Musikklasser“. (Фото: Міжнародний інститут культурної дипломатії)

30 жовтня 2017 року відбувся фестиваль української музики у Швеції „Переосмислюючи Европу: Україна“ на престижному концертному майданчику „Musikaliska“. Чи не вперше в такому обсязі шведська публіка відкрила для себе музику українських композиторів від Д. Бортнянського, М. Лисенка, М. Леонтовича до сучасників Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець та інших.

В залі були дипломатичний корпус, члени королівської родини, зокрема, принцеса Крістіна, сестра короля Карла XVI Ґустафа.

Коли зведений дитячий хор „Щедрик“ та найстаріша хорова школа Швеції „Adolf Fredriks Musikklasser“ співав „Молитву за Україну” М. Лисенка встала уся заля. Під час фестивалю виступило 150 молодих та зовсім юних музикантів з України та Швеції. Була представлена інструментальна, симфонічна та хорова музика.

Програма стала справжнім екскурсом в українську музику ХVIII-ХХІ ст. для шведів. Виступили сестри-близнята Софія та Анна Кисляк, які після переселення з Донбасу навчаються в спеціялізованій музичній школі ім. Михайла Вериківського у Києві, 15-річний піяніст Максим Шарпар, який живе у школі-інтернаті, оскільки батьки не мають можливості переселитися з зони війни (він грав „Канкан“ Мирослава Скорика в чотири руки з Наталією Пасічник). 10-річний гобоїст зі Львова Степан Сивохіп грав у супроводі симфонічної оркестри „INSO-Львів” (дириґент Володимир Сивохіп). Скрипаль Назар Плиска опинився на фестивалі в останній момент, оскільки замінив дівчинку, яка раптово захворіла. Юний музикант вивчив за два дні новий для себе твір Кирила Стеценка і вразив публіку ніжним скрипковим звуком.

На ґала-концерті фестивалю прозвучала прем’єра твору однієї з найвідоміших сучасних композиторів Швеції Андреа Тарроді – концертино „Пісні неба“, написаного спеціяльно для цього фестивалю на основі української та шведської народних мелодій і присвяченого Н. Пасічник. Також вперше в Швеції прозвучав фортепіянний концерт Франца-Ксавера Моцарта (сина Вольфґанґа-Амадея Моцарта), який прожив більшу частину свого життя у Львові. Блискуче виконала концерт Н. Пасічник у супроводі оркестри „INSO-Львів”.

Засновниками фестивалю та його партнерами були Міжнародний інститут культурної дипломатії і Центр культурних ініціятив „Responsible Future” („Відповідальне майбутнє“).

Чоловік і дочка піяністки теж працюють для України. Ніколіна переклала шведською мовою романси на слова Івана Франка, Лесі Українки. Фредерік допоміг створити міжнародний відділ в Острозькій академії і навчився вільно говорити українською мовою.

Н. Пасічник теж тісно пов’язана з Україною. У 2017 році вона очолила жюрі конкурсу ім. П. Чайковського для дітей із містечок і сіл України. У 2016 році виступала разом з сестрою (Ольга співає у Варшавській опері) в Дніпрі, Кропивницькому, Одесі, готує проєкт з музикою Ф.-К. Моцарта, який у Львові заклав товариство, котре стало базою для Музичної академії. Видала у европейській фірмі „Biz Records“ диск „Consolation“ із записами української музики, на якому бас Лютгандо Каве з Південної Африки співав „Заповіт“ Тараса Шевченка українською мовою.

Молода піяністка повна творчих задумів, які здійснюватиме Український інститут у Стокгольмі.

Фінал ґала-концерту музичного фестивалю „Переосмислюючи Европу: Україна“.

Фінал ґала-концерту музичного фестивалю „Переосмислюючи Европу: Україна“.

Коментарі закриті.