Подаємо документ‚ який 14 березня надійшов до „Свободи“ з Вашінґтону від американської організації „Мережа друзів України“.
Американська „Мережа друзів України“ (Friends of Ukraine Network) підтримує заклики численних українських громадян та громадських організацій про необхідність рішучих дій у боротьбі з корупцією в 2018 році. Ми усвідомлюємо суттєві виклики й загрози суверенітетoві, пов’язані з триваючою російською аґресією. Ми аплодуємо Україні за те, що вона здійснила більше реформ у багатьох галузях за останні чотири роки, ніж за попередні два десятиліття, але їй потрібно проявити міцніше лідерство, більше зусиль та відданости у боротьбі з всеохоплюючою й давно існуючою корупцією у державній та приватній сфері. Подолання корупції було головною вимогою Революції Гідности на Майдані. Як свідчать опитування, ця вимога залишається для українців найбільш пріоритетною і сьогодні.
Незважаючи на створення нових антикорупційних органів, в тому числі Національного антикорупційного бюра України (НАБУ), Спеціялізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного аґентства з питань запобігання корупції (НАЗК), їх структура залишається незавершеною, роботі існуючих органів чинять перешкоду, антикорупційні активісти зазнають кривди й переслідувань.
„Мережа друзів України“ усвідомлює, що для успішної боротьби з корупцією та просування справжніх реформ необхідні належні дії з боку української влади. Громадські організації й антикорупційні активісти, а також міжнародні партнери України називають декілька реформ критично важливими. Ми рішуче закликаємо Верховну Раду та Уряд України до негайних і термінових дій по таких пріоритетах:
1. Незалежний спеціялізований антикорупційний суд найвищої моральної стійкости має бути створений у повній відповідності до рекомендацій Венеціянської комісії та умов програми Міжнародного Валютного Фонду (МВФ). Нездатність існуючої судової системи швидко, об’єктивно та неупереджено вирішувати справи, які стосуються корупції у державній верхівці, наявність понад 100 нерозглянутих судом кримінальних справ, що надійшли від НАБУ та САП, свідчать про необхідність створення такого органу. Поки немає такого суду, відсутня кінцева ланка системи антикорупційних органів, без якої бракує результатів попри роботу слідчих та прокурорів. Попередні розробки даного законопроєкту не відповідали вимогам Венеціянської комісії та МВФ.
2. Українська влада та державні органи мусять підтримувати, а не підривати роботу НАБУ та САП, а також припинити політично вмотивовані напади на них. Влада має надати цим органам необхідні повноваження, ресурси та незалежність для виконання своїх завдань.
3. Введення в дію системи електронного деклярування статків українських посадовців було важливим кроком у боротьбі з корупцією. Але НАЗК бракує незалежности та спроможности вивчати й перевіряти ці деклярації. Необхідно реформувати НАЗК та оновити його керівництво, щоб забезпечити повну та ефективну контролю за перевіркою cтатків українських посадовців.
4. Треба покласти кінець спробам влади контролювати та карати антикорупційних активістів. Необхідно скасувати дискусійне положення антикорупційного закону, що вимагає від фізичних осіб та організацій, які займаються антикорупційною діяльністю, подавати щорічні деклярації про майно.
5. Деякі високопосадовці та депутати Верховної Ради зловживають існуючими положеннями закону про недоторканість. Недоторканість має бути скасовано або обмежено таким чином, щоб уможливити законне кримінальне переслідування злочинів, особливо по корупційних справах.
У 2019 році в Україні відбудуться президентські й парляментські вибори. Політикам не слід посилатися на це як на виправдання затримки чи компрометації цих та інших реформ. Українські виборці очікують дій. Вони cпитають політиків про відсутність проґресу.
З наближенням до виборів 2019 року також буде необхідно реформувати виборчу систему, включно із реформою фінансування виборчих кампаній. Громадські організації вже розробили ряд комплексних пропозицій, і Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з Безпеки та Співробітництва у Европі – провідна міжнародна організація із спостереження виборів – також надало свої рекомендації. Українським посадовцям слід тісно співпрацювати з цим бюром протягом наступних місяців у забезпеченні умов для вільних та справедливих виборів. Своєчасне формування нової, більш потужної та незалежної Центральної виборчої комісії має стати пріоритетним завданням.
„Друзі України“ незмінно підтримують розвиток незалежної, демократичної та суверенної України, інтеґрованої у широку евроатлантичну спільноту. Ми цілковито розуміємо, що Україна має справу з надзвичайними викликами, перш за все – із триваючою аґресією з боку Росії. Але для майбутнього України однаково важливим є успіх у внутрішній війні з корупцією – від цього залежить здійснення прагнень і сподівань Революції Гідности на Майдані.
Підтримали:
Андерс Аслунд (Aтлантична рада); Стівен Бленк (Aмериканська рада зовнішньої політики); колишній Координатор допомоги США Україні в Посольстві США у Києві, колишній посол США у Боснії та Герцеґовині Посол Кліфорд Бонд; старший науковий співробітник Атлантичної ради колишній віце-заступник Міністра оборони з питань політики у Европі та НАТО Іан Бжезинський; старший директор Центру дипломатії й ґльобальних зв’язків ім. Байдена при Університеті Пенсильванії‚ колишній віце-заступник Секретаря оборони з питань Росії, України та Евразії Майкл Карпентер; старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Едвард Чоу; колишній політичний радник (Гельсінкська комісія США) Орест Дейчаківський; Конґресмен у 2003-2015 роках Джим Ґерлак; колишній радник Уряду США по пострадянських країнах‚ коментатор часопису „Window on Eurasia“ Пол Ґобл; Конґресмен у 1981-1993 роках Денніс Гертел; Дональд Дженсен (Центр аналізи европейської політики); колишній керівник Української служби „Голосу Америки“ Адріян Кармазин; колишній віце-заступник начальника Управління Европи і Евразії Аґентства США з міжнародного розвитку Джонатан Кац; колишній заступник Державного секретаря з питань демократії, прав людини та праці Девід Дж. Креймер; Олесь Кузьма (Українська Католицька Освітня Фундація); президент Фундації „США-Україна“ Надія К. МакKоннелл; Роберт А. МакKоннелл („Макконнелл та партнери“; колишній Посол США в Україні Посол Вільям Міллер; Конґресмен у 1991-2015 роках Джим Моран; голова Центру ґльобальної енерґетики (Атлантична рада)‚ колишній Посол США при Европейському Союзі Посол Річард Морнінґстар; колишній Посол США в Україні Посол Стівен Пайфер; президент Американської ради зовнішньої політики Герман Пірчнер; колишній Посол США в Україні Посол Роман Попадюк; Таня Шей (Фундація „Люди України“); колишній Посол США у Литві Посол Кіт Сміт; колишній Посол США в Україні Посол Вільям Тейлор; заслужений співробітник Атлантичної ради, колишній заступник Генерального секретаря НАТО і Посол США в Росії, НАТО та Південній Кореї Посол Александер Вершбов; Морґан Вільямс.
Ці рекомендації необов’язково відображають погляди всіх представлених тут організацій або всіх інших членів „Мережі друзів України“.