Ідею зміни Конституції, запропоновану Президентом України Петром Порошенком, европейські депутати сприйняли без великого ентузіязму. Влада Брюселю не вважає, що зараз актуально говорити навіть про перспективу членства України в Евросоюзі. А про членство в НАТО, про Плян дій щодо членства України (ПДЧ) „і близько не йдеться“, пише німецька „Дойче Велле“ 6 вересня.
Зазначається, що, з одного боку, ініціятива П. Порошенка значної уваги не привернула. Можливо, причина і в тому, що вона покищо перебуває на ранніх етапах. З іншого боку, навіть ті, хто підтримує европейську та евроатлантичну перспективу для України, сприйняли ідею зміни Конституції стримано.
„Ми переконані, що більшість людей в Україні дивиться в напрямку Европи. І ми маємо це переконання незалежно від того, закріплено це в Конституції чи ні“, – зауважив представник фракції Европейської народної партії‚ постійний доповідач Европарляменту щодо України Міхаель Ґалер. Але він сумнівається‚ чи є необхідність закріплювати таке бажання в Основному законі.
Колеґа М. Ґалера‚ соціял-демократ Кнут Флекенштайн називає беззаперечним правом українців вирішувати, що прописувати в своїй Конституції. „Втім, я вважаю за краще, щоб ми замість розмов про мрії зосереджувалися на сьогоднішній роботі. Є досить роботи, щоб спочатку імплементувати угоду про асоціяцію“, – зауважує член комітету Европарляменту у закордонних справах.
Евродепутат Ребека Гармс з фракції Зелених називає Угоду про асоціяцію між ЕС і Україною „надзвичайно важливим“ кроком. „Реалізація того, про що вже домовилися, є шляхом, яким Україна врешті-решт зможе домогтися членства в ЕС“, – наполягає член делеґації Европарляменту з асоціяції з Україною.
На думку Р. Гармс, Україна зараз потребує інших „великих“ рішень. Наприклад, необхідний новий закон про вибори. „Реформа виборчого права стабілізувала б демократію в Україні і зміцнила б фундамент для курсу на Евросоюз“, – говорить політик з Німеччини.
М. Ґалер нагадує, що часто трапляється, коли реальність відрізняється від Конституції. Тому не досить просто мати „гарний текст“. „Я хотів би тієї реальности, яка приведе Україну до ЕС і НАТО. Вона буде тільки тоді, коли основні демократичні та інституційні реформи будуть незворотними“, – наголошує евродепутат.
У прес-службі НАТО на запит „Дойче Велле“ лише вказали на деклярацію саміту в Брюселі, зокрема на таку цитату в ній: „Ми непорушні в нашій підтримці права України вирішувати своє майбутнє і зовнішню політику самостійно і без втручання ззовні. В світлі знову заявлених прагнень України до членства в НАТО, ми вірні нашим рішенням, прийнятим на саміті в Букарешті“.
П. Порошенко неодноразово заявляв, що хотів би провести референдум щодо членства в НАТО. М. Ґалер застерігає: в Европі вже не раз траплялися ситуації, коли референдуми ставали майданчиком для висловлення невдоволення владою. „Якщо люди не досить задоволені урядом, то яке би питання цей уряд не поставив, люди спершу говорять „Ні!“, – пояснює депутат.
Але є ризики навіть і без проведення референдуму. М. Ґалер висловлює надію, що у Верховній Раді під час голосування в другому читанні знайдуться 300 голосів „за“. „Якщо ж не знайдуться, то це виставить в неґативному світлі справжнє позиціонування“‚ – попереджає німецький політик.