Basic HTML Version
м. волинський
ЧУДО В ТУРКОВИЧАХ
Дуже цікавою є історія останнього етапу одіссеї однієї
візантійської ікони Богоматері, що сьогодні відома під назвою
Ченстоховської.
Наприкінці XIII ст. князівна Гремислава, донька белзького
князя Всеволода Олександровича, вийшла заміж за Болеслава І,
князя опольського. Десь після 1302 року вона померла, а в 1313 році
— її чоловік Болеслав. Нащадки Гремислави, князі опольські,
таким способом набули спадкові права на Белз і Белзьке князівство.
Ще в першій половині XIV ст. князівство перейшло під зверхність
польського короля Казимира Великого. В 1370— 1382 pp. воно було у
складі польської корони під пануванням Людовика І Угорського,
який виконував свою владу в Польщі через свого намісника
Владислава Опольського. Чи то як королівський намісник, чи як
спадкоємець Гремислави, а чи як одне і друге, князь Владислав
Опольський в другій половині XIV ст. прибув до Белзаівивіз, серед
інших речей, візантійську ікону, яку остаточно встановив у
Ченстохові та яку ще й до сьогодні поляки почитають, як королеву
Польщі.
Джерела мовчать про те, коли, як та звідки ікона опинилася в
Белзі. Тому загально прийнято вважати, що з Візантії вона
найперше попала на княжий двір у Києві, а звідти котрийсь із князів
— можливо, Всеволод Мстиславич — забрав її до Белза. Хоч це
припущення не підтверджене документами, воно дуже логічне.
Князь київський Мстислав Ізяславович, батько Всеволода белзько
го, був прямим нащадком Володимира Мономаха, якого мати була
грекинею, донькою візантійського імператора Костянтина X
Мономаха. Грецька князівна могла була привезти ікону, як
батьківське благословення, до Києва, і з того часу ікона могла стати
святинею Мономаховичів, частиною реґалій династії. І коли
справді Всеволод Мстиславич привіз ікону з Києва до Белза, то це
повинно було статися приблизно в тому самому часі, як інший
Мономахович, Андрій Боголюбський, у 1169 році пограбував Київ
та вивіз подібну ікону, тепер відому під назвою Владімірської. Це
вже був час повного занепаду Києва й розпаду Київської Руси, а
тому, мабуть, вимандровували з Києва також і регалії. Імовірно в
25