яаписаЬдр.іМирон3bami{bkm
майже нічого не родить (деяку кіль
кість ярини вирощують португальсь
кі поселенці при допомозі артезіан
ських криниць) , життьова стопа є тут
найвищою серед караїбських остро
вів. Злочинність майже не існує. При
чина добробуту лежить в нафті , яку
спроваджують з недалекої Венесуелі .
Після Першої світової війни голланд
ці, які до 1956 року володіли Кура-
сао як своєю колонією, збудували ве-
личез .л рафінері ї і тим самим прине
сли добробут. До того часу Курасао
було відоме тільки лікером цієї самої
назви, що його виробляють тут з
лушпинки гіркої помаранчі .
Населення цього острова виносить
150.000 на території коло 180 кв .
миль. Цікавий той факт , що на цілу
західню півкулю тільки тут витвори
лася в колоніяльних часах нова мо
ва — папіяменто, що постала зі змі
шання португальської , ГОЛЛАНДСЬКОЇ,
еспанської,
американсько-індійської
та африканських мов.
І. КУРАСАО
„Бон біні !" — вітайте!
ї д к и м и словами — мовою папія
менто — вітає вас урядовець на ле-
товищі в Курасао. Курасао — це ост
рів сонця, окружений блакитним мо
рем зі стрункими пальмами, що рос
туть над водою. Мешканці Курасао
чваняться перед туристами, що у них
с 365 соняшних днів у році, а темпе
ратура вагається цілий рік між 80"-
90
е
Фаренгайта вдень, а 70°-80° Фа-
ренгайта вночі. Приємний вітрець віє
з Караїмського моря і холодить спе
ку. Цей чудовий острів ніколи не за
знав землетрусів, як рівнож лежить
поза межею гураґані в . Дощі падають
дуже рідко і то тільки зимовою по
рою, не довше як півгодини денно.
Це острів парадоксів. Не зважаючи
на те, що тут немає мінералів (крім
малої кількости фосфатів, що їх екс
плуатує англійська фірма штучних
добрив) , і хоч земля є така суха, що
257