Basic HTML Version
АМЕРИКАНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
Написав Юрій Старосольський
Дня 10-го травня 1775 зійшовся
в Филаделфії Другий Континенталь
ний Конгрес представників тринад
цяти американських колоній. Це вже
вдруге ці колонії, в почутті солідар-
ности і спільної долі, з'їхались на
раду. Цим разом з не абияким хви
люванням: тож оце від 19-го квітня
того ж року колонії були практично
в стані революції проти могутньої
Великої Британії. Того пам'ятного
квітневого дня впав був перший
стріл біля містечка Лексінґтону, не
далеко від Бостону, і за ним пішли
другі стріли і полилася кров . . . Іс
торія досі не знає певно, хто зробив
цей перший стріл, але історія вста
новила, що він пролунав у той час,
як кількадесять колоністів, заприся-
жених „мінютеменів"
1
заступило шлях
пів тисячці бритійських регулярних
вояків і заявили: „Коли вони справ
ді хочуть війни, хай вона починаєть
ся тут!"; історія знає про романтич
ну нічну кінну їзду Павла Ревера,
що
мчав з вісткою про марш бритій-
ців, щоб зайняти склади зброї коло
ністів; історія знає, що цей стріл
„було чути в цілому світі", бо впав
він в обороні ідеї свободи, а ця ідея
вже була власністю людства . . .
Усім — й очевидно Конгресові —
було ясно, що ребелія була вже дій
сністю, що воля і природне право на
волю були головною ставкою у ве
ликім змаганні. Ще рік перед тим
писав Джордж Вашингтон в одному
листі: „ні одна з Колоній ніколи не
погодиться на втрату тих цінних
прав і привілеїв, які є основні для
щастя вільної спільноти і без яких
життя, воля і власність стали б зов-
і Таких, що присягнули ставитись на
поклик протягом однієї мінути.
сім без захисту". Тодішній Конгрес
демонстрував це ясно, кажучи в Де-
клярації з 6 липня 1775 року: „Це
в обороні свободи, яка є нашим при
родним правом, підняли ми зброю".
Той Конгрес був дуже щасливий в
одному із перших своїх актів: імену
вав головним командувачем усіх ко-
лоніяльних військ достойного плян-
татора з Монт Вернону у Вірджінії,
Ексцеленцію Генерала Джорджа Ва
шингтона, Ексвайра . . . В Новому
Світі Воля була в поході.
І здається інколи дивним, що в
тих самих днях у Старому Світі, на
Сході Европи Воля була у відступі:
саме тоді Катерина П руйнувала Січ,
останній бастіон і символ свободи
Укра їни. . . Саме в той час ділили
Польщу . . . І дивно, що дозволила
історія, щоб в одному місці нашої
великої землі йшло людство до по
ступу, і щоб в тому самому часі в
другому місці темна реакція почина
ла свій похід до найтемнішого поне
волення . . . А може саме в тому бу
ла синтеза Нового і Старого Світу?
** *
Чому саме почалася так звана
Американська Революція? Чого хо
тіли ребеліянти 1775-го року?
Із перспективи сьогоднішнього дня,
один великий документ — Декляра-
ція Незалежности з 4 липня 1776
року затемнює все інше ясним блис
ком слова НЕЗАЛЕЖНІСТЬ; дру
гий — Конституція 1778 року додає
як відблиск: НОВА СУВЕРЕННА
ДЕРЖАВА. Та це — з перспективи
сьогодні. Не зовсім так кажуть до
кументи та записки 1775-го року і
раніших літ, коли назрівала і поча-
чалася ребелія. Вони дозволяють ду
мати, що властиво назва „Американ-
15