Basic HTML Version
ними для історії, бо сучасна Москва старається згідно з проектом Павла
Пестеля навіть саму згадку про не-москалів знищити, маємо чимало
конкретних фактів про неможливість знайти певні джерела для своїх
студій, хоч вони певно існують.
Приватні особи, що мають у себе хоч би маленькі частки таких дру-
ків, зробили б добре, якби повідомили про них УВАН або НТШ, або у
Вінніпезі Український Осередок Культури. Все ж була б нагода щось
дуже цінне зберегти.
Тому вітаємо пляни редакції „Свободи" подбати про бібліотеку та
архів у себе в нових приміщеннях і тим уможливити досліди й працю
наших учених і аматорів нашої минувшини. Ще було б завдання скла
сти показники-індекси преси та головних статтей у ній і відомості про
авторів, якщо таких нема ще у редакціях.
Це — наші зауваги та думки пов'язані з темою цієї статті.
Григорій Чупринка
РІДНИЙ КРАЙ
Розкішний степ . . . Убогі села . .
Це ти, мій краю чарівний.
Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний.
Давно степи твої широкі
Вони задармо оддали,
Гаї ж розкішні і високі
Другії власники звели.
Як часто я в своїх надіях
З тобою, краю мій, живу,
Бо вірю я, — не тільки в мріях
Ти будеш вільним назову . . .
Нащадки прадідів дебелих
В ярмі ідуть твої сини.
Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний.
Твої сини на всі дороги
Старцями вбогими пішли:
Давно чумацькі круторогі
Вони попродали воли.
А все ж надійним, вільним жаром
Твої сини вже розпеклись:
О, краю! Може незабаром
Ти будеш вільним, як колись.
Розкішний степ . . . Убогі села . .
Це ти, мій краю чарівний.
Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний.
138