Basic HTML Version
ж/Hka
століття
написала Лаяна СаЬщька
£ т о ї т ь у пристані Ню Иорку могутня
і висока, та не як переможни
ця у війнах і боях. Стоїть з піднятим
вгору смолоскипом, усміхнена, лас
кава, добросердна, і наче просить:
„Прийдіть до мене втомлені і бідні,
прийдіть бездомні, гонені і спрагнені
свобідного життя, а я освічу вам во
рота Волі". (Виїмок із поезії Емми
Лазарус , в якій сто років тому поет-
ка назвала Статую Свободи — Маті
р'ю Вигнанців) .
У століття нашого поселення вар
то б присвятити Статуї дещо уваги,
тим більше, що її „народження" збі
гається з початком нашої іміграції,
а вона сама, по суті — „французька
емі грантка" з бігом обставин теж по
д і ляла колись долю скиталки.
Ідея побудови Статуї Свободи зро
дилася в 1865 році. Французький іс
торик Едвард Ляболс запропонував
закріпити французько - американсь
кий союз побудовою Статуї, якої кон
струкція мала б довершитися
у
Франції, підставу для Статуї мала б
виконати Америка. Проект апробо
вано рівно сто років тому, і фран
цузький скульптор Фрідріх Бартоль-
ді взявся наполегливо до праці .
Ідея побудови Статуї сподобалася
французам. В той час, як Бартольді
працював над моделей,
французи
спонтанно збирали фонди, включив
ши в збіркову акцію все громадян
ство, без допомоги держави. На той
час чвертьмільпонова сума вповні га
рантувала завершення роботи.
Модель Статуї висотою дев'яти
стіп був готовий, прийшлося побіль
шити ного чотири рази, опісля кож
ну вимірену частинку побільшувати
окремо і у висліді заблистіла тріюм-
фально над Парижем гігантська Ста
туя висотою 152-ох стіп.
Статую розложено на частини,
спаковано в скрині, і так, французь
кою емігранткою вона припливла до
Ню Иорку, та тут для Статуї ще не
зготовили місця.
Фонди збиралися
поволі, робота
над підставою зупинилася і щойно
108