Basic HTML Version
ОЧИМА ПІОНЕРА
Написав Роман Слободян
Народна приказка говорить, що
„Із щастя і горя кується доля". Ця
доля кується для родини, громади,
організації і держави.
Кажуть, що історія є учителькою
життя, і тому ми, згадуючи минуле,
стараємося приймати все, що було
світле, гарне, культурне, що вийшло
на користь українській спільноті, і
вистерігатися негативів, які прино
сили шкоду.
Історія України, як висловивсь іс
торик Микола Голубець — писана
золотом сонця і кров'ю серця.
Цей вислів можна віднести і до
УНСоюзу.
На перших початках української
еміграції в цій країні наші малозе
мельні брати з Карпатської України
створили свою організацію „Соєдине-
ніє", і рівночасно наші брати з Лем-
ківщини, які приїхали на заробітки.
Вони були мов ті перелетні птиці:
бажали видержати зиму і поверну
тись на літо знову до рідного гнізда.
Приїхали ці емігранти на заробіт
ки для закупу землі, або закінчення
студій. Ніхто не їхав з розкошів. Не
знаючи англійської мови, не маючи
відповідного фаху, вони важко пра
цювали за мізерні гроші. Але приї
хавши до Америки, Канади, Арген
тини, Бразилії, вони вкорінилися і
почали творити своє рідне життя, свої
рідні злидні, які їх ніколи не зали
шили і йшли за ними аж за море. Та
все ж таки в тих вихідців з рідної
землі було щире, любляче серце, бу
ла ініціятива, було козацьке завзят
тя вдарити лихом об землю, не тра
тити надії на краще майбутнє.
Ідея організування наших людей
виринула з бажання бути вольними
між вольними, рівними між рівними,
здобувати і перемагати, не бути по
ниженими чи осміяними. Бог пома
гає тому, хто сам собі помагає. І
наші піонери видержали так, як ви
держали найперші, котрі на чолі з
Вашингтоном, Джефферсоном та Лін
кольном створили тепер могутню кра
їну — найбільшу і найбагатшу дер
жаву у світі, З'єднані Стейти Амери
ки.
Початки наших іміґрантів були ду
же тяжкі. Не знаючи англійської мо
ви і не маючи жадного знання чи ре
месла, вони були змушені працюва
ти на чорній роботі, вантажниками,
при будовах доріг і залізничних шля
хів, або в „майнах" — у копальнях
вугілля, тобто чорного діяманту.
Платня робітника становила тоді 10
центів на годину, себто 6.00 дол. за
60 годин праці. Можу ствердити, що
за американською статистикою і мо
їм власним досвідом це були жахли
во низькі заробітки не тільки для ук
раїнських іміґрантів, але також і уро
дженців цієї країни.
Вже від 1901 року почались неспо
кої і бурхливі часи так званої першої
Рузвельтівської революції. На вершку
економічної піраміди стояли такі ве
летні маґнати, як Джан П. Морган,
що мав необмежену владу. Ці маґна
ти організували монополі •— цукро
ві трести, текстильні та сталеві заво-
45