УНСОЮЗ І ДАЛЕКИЙ СХІД
Написав Іван Світ
Можна твердити, що Український
Народний Союз протягом свого дов
гого існування мав значні впливи на
розвиток українських організацій на
Далекому Сході, в Сибіру та інших
країнах Азії, згадавши хоч би Філіп
піни.
Це правда, що ці впливи йшли не
через адміністрацію Українського На
родного Союзу, а через його орган
„Свободу". Нам уже доводилося не
раз писати про зв'язки редакції „Сво
боди" з українцями, розкиданими в
далекій Азії. Тільки двічі УНСоюз
був безпосередньо зв'язаний з това
риством „Просвіта" у Харбіні, що бу
ло філією матірного товариства у
Львові. Про це можна знайти цікаві
відомості в календарях „Просвіти" за
роки 1931 та 1932, в статтях М. Бри-
линського, який протягом довгих ро
ків вів листування з Харбіном, так
само, як голова „Просвіти" Іван Брик,
який завжди цікавився просвітянсь
кою працею в Азії.
У цій статті не будемо згадувати
про те, як розпочалося українське
громадське та культурне життя на
азійському континенті, зокрема в
Манджурії, наприкінці минулого сто
ліття і як набрало організованого ви
гляду в 1903 р. із заснуванням укра
їнської громади в м. Ляо-яні, на пів
день від Мукдену. Ця громада, фак
тично її члени-організатори, під час
війни була евакуйована до Харбіну.
Вони були ініціяторами створення в
1907 році першої в Азії статутової ук
раїнської організації — „Українсько
го Клюбу" в Харбіні, одного з чоти
рьох клюбів, що постали на терито
рії Російської імперії. Харбін був дру
гим, що дістав затверджений статут
Українського Клюбу, першим був
Клюб в Петербурзі.
Про працю харбінського „Україн
ського Клюбу" були статті та нотат
ки в часописі „Рада", журналі „Киев-
ская Старина", а також у щоденнику
„Харбинский Вестник", офіціозі Уп
равління Китайсько-Східньої залізни
ці.
Тільки в 1918 р. „Український
Клюб" мав можливість розпочати
здійснення своєї давньої мрії — бу
дови власної домівки. У червні того
року в т. зв. Новому Місті переведено
закладини фундаменту і через два ро
ки будинок був викінчений. Він мав
просторий партер і два поверхи з ве
ликою залею для вистав. Внизу ді
стала приміщення українська право
славна церква св. Покрови, заснована
Братством св. Покрови. Проект бу
динку не був повністю зреалізований,
бо знецінення грошей не дало можли-
вости цього зробити.
Одним із головних українських ме
ценатів в Харбіні був Іван Шевченко,
який зі своїм братом Патрикієм мав
Еелику лісову фірму і рахувався мі-
ліонером. З інфляцією вони загубили
багато, а їх великі лісові концесії
сконфіскувала китайська адміністра
ція. В 1932 р. І. Шевченко був пер
шим фундатором тижневика „Ман-
джурський Вістник".
276