Basic HTML Version
БОГДАН ЛЕГШИЙ - СПІВРОБІТНИК
ВИДАНЬ УНСОЮЗУ
Написав Лука
Луців
Чому Богдан Лепкий?
Український Народний Союз від
значає 75-річчя своєї діяльности, яка ,
як це видко з історії цієї організації,
охоплювала майже всі ділянки жит
тя української громади в Новому
Світі. УНСоюз був також першим та
найбільшим видавцем на американ
ському континенті, видаючи часопи
си, періодичні книжечки для широкої
маси читачів і періодики для дітей, як
це видко з окремих праць, надруко
ваних в цій ювілейній книзі .
Здається, що мало є таких робіт
ників пера, які не друкували б своїх
творів у виданнях УНСоюзу. Очевид
но, що така широка видавнича ді
яльність вимагала й ширшого кола
співробітників із рідного краю. Пере
глядаючи „Календарі " Українського
Народного Союзу, завважили ми, що
відомий поет, автор оповідань та по
вістей і науковець професор Богдан
Лепкий був довгі роки співробітни
ком видань УНС. В деяких календа
рях УНСоюзу
вміщено по кілька
творів цього поета, і тому треба б зга
дати про нього в цій ювілейній кни
зі УНС.
Давніші українські емігранти в цій
країні любили твори Богдана Лепко-
го, я к це видко зі статті Василя Га-
сія, секретаря 204 Відд. УНС, надру
кованій в 168 ч. „Свободи" з 1951 p.,
в якому відзначалося 10-річчя з дня
смерти поета В. Гасій пише :
„Нам старим емігрантам ім'я Бог
дана Лепкого було добре відоме ще
з краю. Ми пам' ятали всі ті цікаві
повідання „З життя" , „З села", ці вір
ші , що кожного так брали за серце.
Богдан Лепкий був нам завсіди бли
зький і рідний.
„Один з цих віршів був саме при
свячений еміграції, що тоді в найбіль
шому числі прибувала до ЗСА і Ка
нади. Вірш цей називався ,,У світ
за очі".
В цьому вірші вдова з дітьми зали
шає рідну землю, на якій вороги не
дають їй жити. Вона перед виїздом
молиться в церкві :
— Ми не кидаєм родинної стріхи
Задля маєтків, ані задля втіхи,
Але що жити нам не хочуть дати, —
Прости нам, Мати.
На руках наших поросли мозолі,
І серце наше з'їли люті болі,
А хліба, хліба не можем дістати.
Прости нам, Мати.
І Ти, Всевишній, що правиш
над світом
І печалишся мушкою і цвітом
І пташкам стелиш на галузці ложе,
Прости нам, Боже.
Ти дикі дебри призначив звірині
І рибці дав Ти ріки, води сині;
А ми ідемо по світі шукати
Для себе хати . . .
В. Гасій написав, що коли на кон
цертах виголошували поезію Б . Леп-
Щ