Basic HTML Version
YHC І ЗУАДК
Написав д-р Володимир Ґалан
Американські українці від давніх
років вели допомогову акцію так зв.
„старому краєві", однак мусіли при
пинити цю свою шляхетну діяльність
під час другої світової війни: Украї
на стала тереном воєнних дій і вся
кий зв'язок був перерваний.
У 1943-му, а далі в 1944 роках, коли
аліянтські війська успішно просува
лися вперед на території Західньої
Европи, а большевицькі армії відби
вали у німців українські землі, по
чали надходити тривожні вісті про
великі руйнації, які принесла війна
в Україні. Тоді американські україн
ці вирішили готуватися до допомого-
вої акції на користь своїх братів і се
стер ; пізніше прийшла вістка про три-
мільйонову масу українських збігців
і виселенців на терені Німеччини. До
помоги треба було великої і зоргані
зованої.
Другий Конгрес УККА
На Другому Конгресі УККА, що
відбувся 22 січня 1944 р. у Філядель-
фії, побіч інших важливих ухвал, бу
ло вирішено зорганізувати неполітич-
ну гуманітарно-допомогову установу
для допомоги українцям, які потер
піли у війні.
Між виголошеними на тому Конг
ресі рефератами був реферат д-ра
Лонгина Цегельського на тему:
„Український Воєнно - Допомоговий
Фонд". У „Свободі" з 25 січня 1944 р.
читаємо: „Д-р Лонгин Цегельський
говорив про воєнно-допомоговий фонд
та представив образ воєнної нужди,
якої зазнав український нарід у вій
ні, як теж навів факти, з яких уже
тепер видно, що соціяльна революція
й національна боротьба теперішнього
часу викине масу українських збігців,
яких треба буде рятувати від смерти
і нужди вже тому, що між ними бу
дуть найкращі і найвизначніші сили
українського народу".
У резолюції Другого Конґресу Аме
риканських Українців (параграф 7)
читаємо: „З уваги на те, що Україна
є головною страдальницею в цій вій
ні, є краєм руїни, голоду і терпіння,
де населення загибає з голоду, недо
статку одягу та й інших необхідних
життєвих конечностей, а теж з уваги
на те, що поза границями війною на
віщеної України є порозкидані по ці
лій країні приблизно мільйони україн
ських вигнанців-утікачів, бездомних
і безпомічних жертв війни та й без
оглядно переслідуваних чужими на-
їздниками України — оце постановля
ємо, що цей Другий Конгрес Амери
канців Українського роду:
„1. Признає, як необхідну конеч
ність, прийти з безпосередньою допо
могою оцим нещасним українським
воєнним жертвам і втікачам для їх
рятунку;
2. Апелює до всіх українських аме
риканських єпархій, їх влади, духів
ництва, парафій, а теж усіх україн
ських американських газет, братніх
бенефітових стоваришень, комітетів і
товариств, щоб зайнялися збиранням
засобів для допомоги цьому важному
людяному ділу у відчутті конечности
облегшити невимовні страждання на-
103