Basic HTML Version
І. Перша, світова
війна
і Велика
Українська Національна Революція.
Д і д
початку першої світової війни
політичні організації українців, які
діяли поза межами російської імперії,
проголосили боротьбу за реалізацію
програмового постуляту відновлення
самостійної державности українсько
го народу. Це було гасло, проголо
шене загальною репрезентацією За-
хідньої України з нагоди утворення
легіону Українських Січових Стріль
ців, і такий самий клич був політич
ної репрезентації Придніпрянської
України по з
а
межами Росії — Союзу
Визволення України. Вони були пев-
ні
|
що Росія зазнає у війні поразки
і після того вибухне велика револю
ція на Сході Европи, що уможливить
віднову державности України. Цю
ідею поділяли найвизначніший про
відний діяч Придніпрянської України
М. Грушевський і його послідовники.
Тільки незначна меншість провідної
верстви вірила в перемогу Росії і в тім
сенсі складала заяви („Украинская
Жизнь" під редакцією С. Петлюри).
З вибухом революції в російській
імперії, з її перемогою та з вибухом
Великої Української Національної Ре
волюції
їв
березні 1917 p., поетулят
реалізації віднови української дер
жавности в Придніпрянській Україні
став голосним кличем. Авторитетної
ваги цьому кличеві надав Всеукраїн
ський Національний Конгрес у Києві
(19-2 1 квітня 1917 р. ) , приймаючи
постанову що новий лад на Сході
Европи і в цілій Европі має спира
тися на природнім праві кожної нації
на самовизначення. Як мирну роз
в'язку державного співжиття вільних
націй на Сході Европи, постанова
ДОПОВІДЬ НА СВІТОВІМ КОНГРЕСІ ВІЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ
В РЯЖКАХ СКВУ В ЛИСТОПАДІ
1967
Р. В НЮШОРКУ