Basic HTML Version
(Зразу ж по вибухові війни чоти
рьох аґентів із того кубла німці пій
мали й розстріляли). Сталін тоді
дістав „шок" чи що й так десь за
ховавсь, що його не могли знайти, а
без його наказу боялись будьщо по
чинати. Аж потім, як відомо, прочу
нявсь першим Молотов про німець
кий напад, а то вже тоді, коли ні
мецькі війська далеко зайшли в
„землю обітовану", головно в Укра
їну.
І
під кінець варто згадати, що в
історії не можна знайти бодай у ма
лих розмірах, щоб якась армія на
початку свого наступу мала такі
сприятливі умови й такий успіх, як
німці мали на початку тієї війни на
сході. До всього ж тяжко знайти й
такі приклади, щоб місцеве населен-
С. ОРЛЮК
Вже з нами тільки днів і років
Стоїть осяяна —
Вона,
І над голом п високим
Зоря запалена ясна.
Над Нею — прапор світлий
має, —
Там сонце радісне й блакить
Промінним золотом сіяє,
Не загасає ні на мить.
Над зло, над темряву, над бурі
Він вище виростає все,
І, хмари розірвавши
хмурі,
Свій заклик сонягний несе;
І кілько втоми і зневіри
Він сяйвом світлим поборов,
І в дні важкі, безбарвні,
сірі,
Надїі наливав він кров!
Вона,
як мати, добра, ясна,
Казала: — витривай і стій!
ня завойованої території з таким ен
тузіазмом із квітами зустрічали за
войовників, як це було на початку
тієї війни.
І
не можна, певно, знайти іншого
такого прикладу, щоб так дико й
жорстоко розправився з тими, що
кинули зброю, піднесли руки й чис
тим серцем ішли в полон та і з ці
лим тим народом, що ту армію зу
стрічав з хлібом і сіллю й обсипав
цвїтами.
Та в конечному висліді, як оска
женілий Гітлер стелив собі, так і на
віки заснув . . .
Обидві тут згадані війни головне
відбувались на наших землях. Укра
їнський народ був тільки об'єктом
для тих, що ці війни вели.
Я маю промінь, що не гасне.
Він поведе в борні важкій.
Я маю промінь, що сильніший
Над зло, над темряву, над гнів,
У ваших він серцях запише
Веселку ранішних
вогнів!
Ходіть, ходіть усі за мною
Крізь море темряви, крізь ліг,
А нас неситою рукою
Ворожа не здолає міць!
Так сімдесятий рік над нами
Вона стоїть, і клиге нас,
І зоресвітними
вогнями
Нам шлях просвігує ввесь гас.
І до Мети усе простіша,
Все ширша розпростерлась путь,
І зір її надхнений тішать
Ті лави, що по ній ідуть.
ДО МЕТИ