Basic HTML Version
ПРОБУДЖЕННЯ
НАЦІТ
Др Володимир Талану
Цри кінці травня 1916 року україн-
ські галицькі полки австрійської
армії брали участь у великому прори-
ві італійського фронту в Альпах — на
площині Ляваоне -— Фольгарія — і
дійшли до лінії полонин історичного
міста Аеіяґо — Арсієро. На даху роз-
битої італійської фортеці уставились
старшини з далековидами і телефона-
ми — сполученими з сотнями батерій,
щоб почати барабанний вогонь та за-
хопити два стратегічні пункти Асіяґо-
Арсієро й останнє гірське пасмо, що є
входом до Льомбардії. Незабаром поя-
вилося 8-10 італійських літаків, які
прямували на цю фортецю, і замість
бомб розкинули тисячі летючок, зо-
крема в українській мові, що закли-
кали українських вояків тікати з
фронту та вертатися на захист Гали-
чини, якій грозить російська інвазія.
Це було вперше, коли ми почули, що
чехи зорганізували свій визвольний
' К о м і т е т
і вперше українською мовою
зверталися до наших вояків.
Під натиском москалів австрійська
команда була змушена припинити
дальші наступи, і мою частину, скла-
дену з вісьмох батерій, перенесено на
російський фронт до Стоянова і там
приділено до кавалерійської дивізії
для підсилення німецькому коман-
дантові фронту ген. Фалькенгайнові з
осідком в Горохові.
По короткому моєму побуті на
фронті біля Луцька, москалі прорва-
ли кіннотою фронт 10-го червня 1916,
розбили цілу австрійську дивізію, і
мій командант полк. Шлезінґер і я по-
пали, обидва ранені, в полон і на під-
воді їхали під охороною кубанського
козака.
Не знаю, чому пригадалась мені ку-
банська пісня „Засвистали козачень-
ки" і я зачав муркотати її під носом.
Кубанець під'їхав ближче конем і зди-
вовано спитав: „Пан, а ти откудова?"
— „Я українець з Галичини," — від-
повідаю. -—- „Как же ето — австрієц
— офіцер —українец ?" На його лиці
видно здивовання, якесь замішання та
радісна усмішка. Не чекаючи на мою