Basic HTML Version
ТАРАС ШЕВЧЕНКО - НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕРОЙ
УКРАЇНИ
Написав Я. Ш.
Стаття під таким заголовком поя
вилася у всесвітньознавчому філяте-
лістичному часописі Лінн'с Віклі
Стемп Нюз, в числі з 10-го грудня
1962 року. Автор статті — українсь
кий філятеліст, Андрій Фесенко, який
написав її на базі своєї колекції ма
рок, до якої „Шевченко" входить як
одна з складових частин. Пропаґан-
дивне використовування постаті Шев
ченка на марках Совєтського Союзу
викликало в американському філяте-
лістичному світі значне зацікавлення
особою нашого поета. Це й привело
до написання цієї статті. Звичайно,
текст був розрахований на читача-
чужинця, не обізнаного з українсь
кою культурою. Числа, подані у стат
ті, —• це нумери стандартного катало
гу Скотта. Стаття у перекладі чита
ється ось так:
Важко знайти будь-якого героя чи
генія, який міг би символізувати свою
націю так, як Тарас Григорович Шев
ченко, український національний по
ет і мистець. Він був вірним і відданим
сином свого народу, доказом чого є
його й життя й мистецько - поетична
творчість.
Народжений кріпаком у малому се
лі Кирилівці (нині Шевченкове) у
1814 p., він помер як славнозвісний
поет і визначний мистець у столиці то
дішньої російської імперії — Санкт
Петербурзі в 1861 році, якраз після
оголошення реформи про звільнення
селян з кріпацтва, що було чи не ос
новною темою його поезій.
Село, де народився Тарас Шевчен
ко, показане на 2 коп. марці, вида
ній в СССР у 1961 році (ном. 2450)
на відзначення століття з дня його
смерти. (Всі подані нижче марки ви
дано в СССР, окрім спеціяльно зазна
чених) .
Мистецтво було визволителем Шев
ченка. Молодий Шевченко був служ
кою поміщика Енґельгардта, який
провадив безжурне життя у столиці,
експлуатуючи талант свого кріпака.
Проте, деякі впливові особи, на цей
раз до того й добрі, звернули увагу
на незвичайний хист Шевченка й ви
рішили допомогти йому.
У 1837 році художник Карло Брю-
лов (ном. 1636) зробив портрет поета
Василя Жуковського (ном. 1635),
який розіграно в льотерії, а одержані
гроші використано на викуп Шевчен
ка з кріпацтва.
Шевченко дістав змогу скінчити
студії в Академії Мистецтв і став од
ним з найкращих Граверів та ілюст
раторів тодішньої Росії. Одночасно він
писав вірші рідною мовою, що впер
ше були вміщені в збірці „Кобзар".
Кобзарями в старій Україні звали
народних співців, що грали на кобзі,
або бандурі, показаній на марці ном.
2418 з серії „Національні вбрання на
родів СССР".
Пізніше Шевченко переїхав на Ук
раїну, де почав виклад художнього
рисунку в Київському університеті,
одночасно приєднавшись до націо
нального руху.
Тут, як член Кирило - Методіївсь-
кого Братства, він був заарештова
ний і засуджений на заслання до од
ної із закаспійських фортець, яка но
сить тепер ім'я Шевченка. Одночасно
заслання було десятилітньою війсь
ковою службою із забороною писати
українською мовою.
За цей час здоров'я Шевченка на
стільки було зруйноване, що він після
повернення до Петербургу в скорому
97