БУДЕШ, БАТЬКУ, ПАНУВАТИ
ДО ІСТОРІЇ ПАМ'ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ У ВАШИНГТОНІ
Написав А.
Драган
У хвилині, як ця стаття йде до дру
ку — половина листопада 1963 року
— пам'ятник Тарасові Шевченкові у
Вашингтоні можна б уважати вже за
перерішений факт: переведено всі
зв'язані з цим законні формальності,
зібрано відповідні фонди, вибрано
відповідну площу, переведено кон
курс та вибрано проект пам'ятника і
приготовано його до відливу в брон
зі. Найбільш врочисте відкриття па
м'ятника запляновано на кінець
травня 1964-го року, в якому припа
дає 150-річчя народження Кобзаря
України. Передвісником цього від
криття була врочиста дедикація
площі, на якій цей пам'ятник має
стояти, та яка відбулася в вересні
1963-го року. Вкоротці після того ва
шингтонський щоденник „Вашингтон
Пост" почав справжній „хрестонос-
ний похід" проти пам'ятника, вима
гаючи скасування закону, аргумен
туючи свою вимогу тим, що — мов
ляв — Конгрес схвалив закон внас
лідок незнання справи, бо — попер-
ше — Шевченко не заслуговує на па
м'ятник в столиці ЗДА, а подруге —
справу цього пам'ятника намагаєть
ся використати „маленька група"
громадян українського роду як зброю
в холодній війні проти Совєтського
Союзу та для своїх „нездійснимих ці
лей" — української державности. Ак
ція вашингтонської газети викликала
могутній протестаційний рух амери
канських українців, до яких прилучу-
ються й громадяни не-українського
походження. При цьому інтересно, що
в своєму початковому виступі проти
пам'ятника „Вашингтон Пост" повто
рив майже дослівно ті самі аргумен
ти, що їх уже раніше видвигали боль-
шевики: „маленьку групу" та „зброю
в холодній війні".
Усе це — здійснюваний з великим
ентузіязмом плян будови пам'ятника,
як і започаткована вашингтонською
газетою кампанія проти цього пам'ят
ника та протестаційна реакція, яку
ця кампанія викликала, ставлять на
порядок дня в Америці „справу Шев
ченка", а за ним і все, що цей пам'ят
ник репрезентує: волелюбну й непо-
корену, хоч поневолену ще Україну.
Тим часом, вся Американська Укра
їна приготовляється до найбільшої в
своїй історії події — відкриття пам'ят
ника у Вашингтоні, що буде рівно
часно й частиною багатьох врочисто-
стей, що ними ввесь український на
рід, як в Україні, так і поза нею, від
значатиме в 1964-му році 150-річчя
народження свого Найбільшого Сина.
Як Шевченко мріяв про „правед
ний закон Вашингтона" для України,
так і українці в Америці уже в заран
ні свого поселення на Вашинґтоновій
землі мріяли про здвигнення Шевчен
кові пам'ятника в столиці тієї землі.
Уже бо в січні 1898-го року, як це
записано в „Свободі", створено в Оли-
фанті, в Пенсилвенії, перше на аме
риканській землі Товариство ім. Шев
ченка, що поставило собі за мету по
будову пам'ятника „найбільшому си
нові України-Руси, Тарасові Шевчен
кові".
Ми не знаємо, що сталося з цим
товариством і що воно зробило для
здійснення своєї цілі. Але думка про
побудову пам'ятника Шевченкові ви
никала ще багато разів і при різних
нагодах опісля. Вона виринула знову
у зв'язку із 100-річчям смерти Шев
ченка, що сповнилося в 1961-му ро-
9