Basic HTML Version
АКТУАЛЬНИЙ ШЕВЧЕНКО
Написав їв. Кедрин
„Уже кілька поколінь Шевченкові
думи читає, перечитує, наслухує все
з одним результатом: щира, дружня
теплота його так нам усім рідного
слова все однаково гріє нашу душу,
зболіле наше серце на ту хвилину
відпочиває, втихомирується, думка
наша прояснюється, під чарами жи
вої поезії виринають прегарні обра
зи кращого, радісного, повного лю-
бови життя, огортає нас непереможна
туга за волею, щезає всяке вагання,
будиться найщиріша любов до Украї
ни й до людей, будиться охота „за
правду стать, за правду згинуть", —
будиться відвага стати тим Іваном,
що „розпустить правду й волю по
всій Україні" („Великий Льох"), бу
диться козацьке завзяття розвалити
церкву - домовину, „де Богдан мо
лився, щоб москаль добром і лихом
з козаком ділився" („Суботів"), ро
зірвати злуку України з Московщи
ною, порвати кайдани і вражою
злою кров'ю волю окропити, обнови
ти занапащений Божий рай на Укра
їні. В усім тім, як він це зробив, ви
являється вся його геніяльність, ви
являється і повна оригінальність усіх
мистецьких засобів їх переведення. А
поетична його мова, та незрівнянна,
всім зрозуміла, легка, ясна, прозора
поетичними образами така блискуча
мова, а щиронародний, такий різно-
родний ритм його поетичного слова
— це таке велике мистецтво, що йо
му зовсім пари нема, що рідним щиро-
українським кольоритом усіх очаро
вує. Шевченко в повному слова зна
ченні національний поет. Тим то по
яснюється й той ніде інде у світі не-
чуваний, загальний культ Шевченка
серед українського народу, як націо
нального пророка . .Л
Шевченко: Автопортрет 1860 р.
Рівно ЗО років тому, коли проф.
Степан Смаль-Стоцький писав зацито-
вані слова, стосував він їх не тільки
до минулого, але й до майбутнього:
Шевченко вже за свого життя кори
стувався величезною популярністю
серед всього тодішнього українства,
особливо його інтелігентської верхів
ки, що підкреслив у своєму звідом-
ленні навіть шеф жандармерії кн.
Олексій Орлов. Адже це він звернув
увагу, що „Шевченко здобув собі між
своїми приятелями славу знаменито
го українського письменника й через
те його вірші подвійно шкідливі й не-
і Степан Смаль . Стоцький: „Тарас
Шевченко'' — Інтерпретації. Варшава,
1934.
53