Basic HTML Version
ПОЕЗІЯ
НЕЗМІННИЙ ШЕВЧЕНКО
„БУВАЛ И
воини и
ВІЙСЬКОВІ Ї СВАРИ " НА ТЛ І
ШЕВЧЕНКОВОЇ ТВОРЧОСТИ
Написав д-р Л. Луців
(1)
Максим Рильський, пишучи в 1946 -
му році пр о поетику Т . Шевченка в
II томі „Наукових Записок" Інституту
мови і літератури пр и Академії Наук
УССР, стверджував, щ о в літературі
про Шевченка „мало сказано про по
етику" великого українського поета,
це значить „про т у суму стилевих оз
нак, щ о складають індивідуальність
поета". Д о того ж і серед того „мало
сказаного", н а думку Рильського, „ є
чимало спірного, а т о й зовсім не
правдивого".
М. Рильський виступив — уж е н е
перший ві н ц е зробив! — і проти ко
лись поширеного твердження, щ о
„Шевченко — народний поет" в тому
розумінні, щ о ц я „народність україн
ського поета — ц е простонародність,
примітивізм". Ц і критики бачать у
„великому нашому поетові якогось
талановитого співця - самоука, прис
тупного будь-якому читачеві, бе з уся
ких застережень, простого, я к склян
ка води, щось н а взірець українського
Дрожжіна"*.
Рильський, навівши уривок і з Шев -
ченкових „Неофітів" ( 8 рядків, почи
наючи ві д „ І в термах оргія. Горять"),
слушно ствердив, щ о дл я того, „щоб
написати такі рядки, треба було мати
не абияку обізнаність в античному
світі, н е абиякий культурний баґаж,
а що б прочитати їх , розуміючи, треба,
знов таки, стояти н а певному освіт
ньому рівні".
Але н е вс і в Україні думають пр о
це та к само, я к Рильський. Ос ь Тео -
філь Комаринець закінчує свою
книжку „Шевченко і народна твор
чість" (Державне Видавництво Ху
дожньої Літератури, Київ, 1963 , ст .
230) такими словами:
....ВОЗВЕЛИЧУ
МАЛИХ (ЖИХ РАБІВ НІМИХ,
А НА СТОРОЖІ КОЛО Ї Х -
ПОСТАВЛ Ю
СЛОВО . . .
xfwLvnef. ТАРА^ ігушівтекии-цгевчоїко
ТАРАС ШЕВЧЕНКО. Дереворит
Олени Кульчицької
„Поезія Шевченка проста і промо
виста, зрозуміла і близька народові.
Багато віршів поета перейшло в на
роднопісенний репертуар і співаєть
ся нарівні з народними піснями. Піс
ні Шевченка, щ о виросли н а народ
ній основі, знову ж д о народу повер
нулись. В цьому являється геніяль-
ність великого Кобзаря, безсмертність
його творінь".
На ці й самій сторінці автор твер
дить у противенстві д о М. Рильського
та д о Б . Грінченка, щ о „Шевченко
створив таку поезію, як а великою си
лою узагальнення і стилізації не мен
ше народна, ні ж кращі зразки фолк-
льору".
* Спирідон Дмитрієвич Дрожжін (1848-
1930), селянський поет, який почав пи
сати пі д впливом Н . Некрасова; ц е бу в
простонародний поет, твори якого бе з
труднощів вс і розуміють.
41