Basic HTML Version
ПОЯВА АПОСТОЛА І БУКВАРЯ 390 РОКІВ ТОМУ
У ЛЬВОВІ
огляд
НАЙНОВІШОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЦЮ ТЕМУ
Написав д-р Ол.
Соколишин
Цілий культурний світ уважає
друкарство за основу розвитку куль
тури й цивілізації . Друкарство поя
вилося в Европі десь коло 1450 p.,
згл. 1454 p., коли Ґутенберґ видруку
вав Латинську Біблію в Майнці в Ні
меччині. З Німеччини воно пошири
лось по всій Европі і в слов'янських
землях.
Серед слов'ян друкарство вперше
появилося в Чехії, де в місті Пілзені
1468 р. вийшла п е р ш а друкована
книжка. Другою слов'янськкою кра
їною, де появилося друкарство, була
Польща, де в роках 1473—1477 Кас-
пер ПІ т р а в б є видрукував чотири
книжки. Всі слов'янські друки були
латинською мовою.
Перший друк слов'янською мовою
появився в 1483 р. у Венеції, був це
— Римський Служебник, надрукова
ний глаголицею для хорватів.
В той час у слов'ян в церковних
Богослуженнях вживали до писання
двох азбук глаголиці та кирилиці . З
часом кирилиця виперла з ужитку
глаголицю, і вона залишилася панів
ною надовго серед південних і схід-
ніх слов'ян.
Перші кирилівські друки появи
лись в Кракові 1491 р. Були це п'ять
друків, випущених церковно слов'ян
ською мовою кириличними черенка
ми. Друкував Швайпольд Фіоль.
На початку XVI-ro століття дру
карство серед слов'ян поширилося, і
в Празі 1517 р. Францішек Скорина
надрукував церковно слов'янською
мовою відомий „Псалтир" та „Руську
Біблію", що поширювалися по всіх
українських землях. Скорина між
1517—1519 pp. видрукував 22 окремі
випуски Біблії, що свідчить про вели
ке запотребування на ту книгу в той
час. Скорина покинув Прагу і пере
нісся до Вільна, де 1525 р. заснував
друкарню та видрукував „Апостола" .
Треба згадати й московське книго
друкування , що має свій початок в
3564 p., коли Іван Федорович та Пет
ро Мстиславець видрукували в Мос
кві „Апостол". За це прогнали їх з
МОСКВРІ,
а друкарню спалила юрба,
підбурена переписувачами церковних
книг.
Як засновано друкарню в Москві,
— є різні думки. Тогочасний свідок
постання та розвитку московського
друкарства Джайлс Флетчер
1
пише
1591 р. таке: „Кілька років тому,
прийшла друкарня та черенки з
Польщі, до Москви, де заложено дру
карню". Відомо нам, що 1569 р. прий
шло до Люблінсько ї унії, якою з'єд
нано Литовське князівство з Поль
щею, тому та територія Литовського
князівства, в яку входили українські
землі Волині й Галичини та Білору
си, зачали називати Польщею. Отже
кирилична друкарня в Москві прий
шла з українських земель, це свідчен
ня не українця, а об'єктивного свідка
тих подій. Про друкарню в Москві
пише і німець Конрад Геблер,
2
що ще
за часів Івана Грозного (1530—1584)
Вартолсмей Готан удався до Москви
з метою заложити там друкарню, але
під час подорожі москвичі пограбува-
і Giles Fletcher: Of the Russe Common
Wealth. London, 1591; fol. 85 v.
2 Konrad Haebler: Die Erfindung der
Druckkunst und ihre erste Ausbreitung in
den Laendern Europas. Mainz, Verlag der
Gutenberg-Gesellschaft , 1930. Seite 21.
137