Basic HTML Version
ших ші ґрантш від злиднів та най
більших фінансових труднощів. Вони
теж причинялися до вдержання люд
ської гідности не одної людини, я ка
без тієї допомоги від УНСоюзу, бу
ла б може і змушена простягнути ру
ку та просити милостині.
Можна б наводити багато прикла
дів теж і на важливе в особистому і
суспільному житті поєднання в УН-
Союзі громадських і національних ін
тересів з особистими. Гріш, який чле
ни вплачують до Українського На
родного Союзу у формі вкладок на
життєве забезпечення, вони заощад
жують для себе та своєї родини. УН-
Союз зі свого боку переймає риск ви
плати повного забезпечення на випа
док передчасної смерти. Рівночасно
зложений в УНСоюзі гріш обертаєть
ся на службу своїй громаді і своєму
народові. Переглянути б тільки всі
видання Українського Народного Со
юзу українською та зокрема англій
ською мовами, підрахувати б всі по
жертви УНСоюзу та його членства на
всілякі народні та добродійні цілі, то
ді дістанемо імпозантний образ спіль
ноти інтересів, який гордістю і радіс
тю наповнює наше серце, що ми, ук
раїнці, потрапили на американській
землі створити таку організацію.
Український Народний Соиз за час
свого існування впустив українське
коріння глибоко в американську зем
лю та черпає з неї життєдайні соки,
видаючи з кожним роком все повніші
і все більш зрілі овочі для української
волі. За цей час — кажучи образово
— виросло, з киненого першими піо
нерами зерна, могутнє і розлоге де
рево, яке видержало всі історичні бу
рі й негоди, об коріння якого полама
ли й ламають собі зуби всі чужі й свої
шкідники, які хотіли б його повали
ти. Під охороною того могутнього де
рева, яким є Український Народний
Союз, може тепер вільно й надійно
розвиватись наше життя в усіх його
різноманітних ділянках. Як довго
росте і міцніє Український Народний
Союз, так довго розвиватиметься й це
життя та даватиме щораз нові плоди
для нашої американсько-української
спільноти, для нашої прибраної аме
риканської Батьківщини та для на
шої рідної України.
( Із збірника „Українці
у вільному світі").
>>©-<<
Ганна
ЧЕРІНЬ
ОКЕАН
Обнявши владно
прибережжя,
Розлого дише океан . ..
Яке окрилене
безмежжя
Сваволі, мужности й оман!
У глибині його
бездонній
Незмірні скарби звуків, тем,
Ніким не писаних
симфоній,
Ніким не створених поем . ..
То безтурботні, то понурі,
Вкладають хвилі у приплив
Героїку громів і бурі,
Сирен звабливо-дивний
спів.
Лунають буряні
прелюди,
Страшна симфонія
снаги,
Якої не відчують
люди,
А лиш скелясті береги.
Так без кінця мелодій повен
Кипить і творить океан,
Як на землі творив Бетговен
Святої Музики титан.
і>9«
34