Basic HTML Version
ВПЛИВ НАРОДНОЇ ПОЕЗІЇ НА ПОЕТИЧНУ
MOBY Т. ШЕВЧЕНКА
Написав Пантелеймон Ковалів
Перша половина XIX ст. характе
ризується пануванням романтизму в
українській літературі. Цей роман
тизм розвивався переважно на осно
ві національного минулого України,
на основі історичної традиції і того
величезного багатства українських іс
торичних пісень і дум, що з'явилися
саме в цей час в збірниках Цертеле-
ва, Максимовича, Срезневського, Лу-
кашевича, Метлинського. Це був пе
ріод ширення принципу народности
в українській літературі, намагання
піднести українську мову до вимог
романтичної поезії. Шукаючи новіт
ніх мистецьких засобів, українські ро
мантики насамперед звертають ува
гу на твори народної словесности.
„Український фолкльор запліднює їх
творчість, стає головним джерелом, з
якого вони черпають взірці поетично
го стилю, образової мови, навіть і
форми: це заразом одна з найхарак-
теристичніших признак українського
романтизму."
1
В таких обставинах виховувався й
Шевченків геній, вироблявся його ро
мантичний стиль. Шевченко не тіль
ки знав живу народну пісню, що ще
з дитинства жила в його душі, в йо
го національній свідомості, він добре
знав також і згадані збірники пісень
і дум, які залишили сліди й на його
поезіях. А в його історичних поемах
ясно відбиваються мотиви історичних
пісень. Але Шевченко відрізняється
від своїх сучасників і попередників
тим, що його романтичний стиль, вит
ворений на ґрунті народної пісні, є,
власне, витвором реальних основ жит
тя українського народу. Шевченко
шукав краси в мистецькім слові не
для самої краси, а для того, щоб з
найбільшою поетичною майстерністю
вилити мотиви сумного й безрадісно
го життя українського народу.
Ще з дитинства відчував Шевчен
ко красу і силу народної пісні. З рід
ного села, з-під селянської стріхи ви
ніс Шевченко звичку співати народні
пісні, в яких шукав відради у своїм
сирітстві на чужині. Шевченко сам
співав і, співаючи, глибоко переймав
ся словами і музикою пісні, пережи
вав її, зворушуючи своїм співом слу
хачів. „Ніхто ще не знав, що пре
дивний, може найлуччий співака на
родних пісень на всій Україні обох
Дніпрових берегів (так пише Куліш
про Шевченка) і сам я не думав, що
почую в його піснях щось іще не
чуте . . . такого або рівного йому спі
ву не чув я ні в Україні, ні по столи
цях."
2
Особливо захоплювався Шевченко
героїчними історичними піснями про
творців героїчних подій минулого Ук
раїни. Чудово обізнаний з героїчни
ми думами та історичними піснями,
Шевченко часто цитував їх у листах
і в розмовах. У листах Шевченко вис
ловлювався часто мовою дум. Так, на-
1
Ф.
Колесса. Фолкльорний елемент
в поезії Т. Шевченка. Львів-Київ, 1939,
стр. 11.
2 Ф. Колесса. О. с. 16. Дехто з дослід
ників Шевченка, як напр., А. Шамрай
(До еволюції коломийкового вірша в
творчості Т. Шевченка. Річник Ін-ту
Т. Шевченка, II) вплив народної пое
зії на творчість Шевченка пояснює не
лише його „мужицьким" походженням,
а „далеко важливішим чинником", тим
культурним оточенням, серед якого діс
тав своє літературне виховання Шев
ченко. На це цілком слушно зауважує
Б. Навроцький (ІПевченкова творчість,
Х.-К. 1931, 15), що „Шевченко, вихова
ний з дитинства на народній пісні, по
суті не потребував ніяких особливих
посередників для того, щоб улягати
впливам її стилю''.
177