висоту, щоб навіть при найбільшому
зібранні громадян саме погруддя все
таки домінувало, не більше. Квіти
довкола мають підкреслювати поша
ну і увагу до поета, а сходи поширю
ють і впроваджують монумент у дов
колишній простір. Затишні тінисті де
рева не роблять монументу самітньо-
вирізненим, але проглядність місця
довкруги все таки робить його цен
тральним пунктом так для громад
сько-святочних зібрань, як і для при
нагідного огляду.
Оця напівінтимність та органічність
пов'язання пам'ятника з американ
ською природою та українською еміг
рацією — це саме є отим „незлим, ти
хим словом" вільних людей на віль
ній землі, скромним прообразом того,
чого всім серцем бажаємо пережити
цілому українському народові на віль
ній і власній землі.
ЧОМУ Я ВИГОТОВИВ ПОГРУДДЯ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Написав Олександер Архипенко
Ви могли б спитати мене: чому я
виготовив погруддя Тараса Шевченка
і чому я пляную дати українській
суспільності та світові погруддя ін
ших українських геніїв?
Це тому, що я вірю, що відобра
ження великих національних геніїв
може викликати ідеї та почування,
які допоможуть зберегти національ
не сумління. Ми свідомі того, що дух
народу спирається завжди на двох
стовпах, одним з яких є політика, а
другим культура. Вони не можуть
існувати окремо і вони мусять іти
й розвиватися впарі, бо один з них
піддержує другий і разом вони ста
новлять національну єдність. В цій
єдності кожну національну особу по
рівняти можна з каменем у великій
національній будові.
Щоб бути інтегральною частиною
країни, необхідна культурна свідо
мість. А говорячи про культуру, як
національну силу, нам необхідно при
знати, що наші національні генії, як
Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся
Українка, Микола Лисенко та інші,
консолідували нашу українську куль
туру при допомозі своїх творів, які
віддають справжній дух і душу укра
їнського народу. Своїми творчими у-
мами та своїм ділом вони увіковічни-
ли все те, чим є Україна і що кожний
українець повинен носити в своїй ду
ші і в своїм серці.
Ми знаємо, що українські генії ство
рили. Але ми теж повинні бачити їх
ні шляхетні обличчя, що віддзерка
люють їхні творчі думки та їхній дух.
Це заохотить нас шанувати їх, а вша
новуючи їх ми самі відчуватимемо
зріст нашого національного сумління
та нашої національної свідомости.
Обов'язком кожного українця мусить
бути підтримування того сумління.
З цією думкою я й приготовив по
груддя нашого найбільшого генія —
Тараса Шевченка. З цією думкою я
й рекомендую всім українським орга
нізаціям, товариствам, клюбам та
приватним домам, щоб вони жили
в приявності обра'зів наших безсмерт
них геніїв, бо це допоможе їм вдер
жувати наш український дух, під
нести нашу національну свідомість
та наші культурні ідеали, допоможе
нам скріпити фундаменти нашої ук
раїнської нації.
Думаю, що всі наші організації,
всі наші українські доми й родини
погодяться зі мною в тому, що ми
постійно повинні перебувати в при
явності ідей та образу Тараса Шев
ченка.
130